Музика визначила зміст її життя

 Кожна галузь має людей, якими пишається, з якими пов’язане життя цілої установи. Саме такою людиною для галузі культури району є Тетяна Дмитрівна Смолярчук — енергійна, щира і цілеспрямована. У неї завжди багато планів і бажань, які вона успішно втілює в життя. Музичні твори, над якими працює пані Тетяна, завжди професійні та добре продумані, приносять радість глядачам, за що вони їй дарують гучні оплески, засвідчуючи свою прихильність та любов.

 Тетяна Дмитрівна — людина творча, мистецька, з глибокими теоретичними та практичними знаннями, з неординарним розумінням музики. Понад 40 років свого життя вона віддала служінню музі духовності, добра, мистецтва. І де б не працювала (чи то викладачем музичної школи, чи її директором, керівником капели бандуристів, народного аматорського оркестру народних інструментів “Тоніка”, народного аматорського хору ветеранів війни і праці “Дзвони пам’яті”, народної аматорської хорової академічної капели “Колорит” районного будинку культури), скрізь вона — вимогливий керівник, досвідчений організатор та майстер своєї справи.

Прагнучи змалювати якнайповніше життєвий портрет Тетяни Дмитрівни, я звернулася до людей, які знають ювілярку з різних сторін життя, аби вони трішки розповіли про неї.

Колишній учень, начальник сектору кримінальної поліції Камінь-Каширського відділу поліції Сергій Заблоцький:

— Великим артистом я не став, але став тим, ким є. Немалу роль у цьому для мене відіграла музика та Тетяна Дмитрівна Смолярчук, з якою я та мої батьки ось уже багато літ підтримуємо гарні стосунки. Теплим спомином я зберіг у своїй пам’яті ті часи, коли був її учнем в музичній школі. Пригадую, як вона завжди тримала в шухляді якісь солодощі, або смачні яблука для заохочення своїх вихованців.

Ще пам’ятаю, як Тетяна Дмитрівна мене “підтягувала” з англійської мови. Музичну школу я відвідував у першу зміну, а загальноосвітню  — в другу. Тож Тетяна Дмитрівна завжди переймалася чи я встигаю, чи поїв удома, чи все добре в школі.

В день її ювілею бажаю здоров’я, творчого оптимізму і хороших людей на життєвому шляху.

Заслужений працівник культури України, викладач дитячої школи мистецтв, керівник ансамблю “Родовід” районного будинку культури Людмила Довгун:

— Із Тетяною Дмитрівною мене пов’язує великий творчий шлях. Почну з того, що я — її учениця, навчалася у неї в класі бандури. Молода Тетяна Симонік (дівоче прізвище Тетяни Смолярчук) вміла притягувати до себе діток турботою, ніжністю та творчим запалом. Після закінчення музичного училища я прийшла на роботу в музичну школу, а Тетяна Дмитрівна була її директором. Я, як молодий спеціаліст, відчула допомогу, підтримку, стимул до праці. Тетяна Дмитрівна проявляє свій талант в багатьох напрямках музики. Приміром, вона майстерно робить інструментальні аранжування, також їй під силу зробити хорову обробку. Я, як керівник, дуже вдячна їй за велику творчу співпрацю та надійну підтримку.

У день її народження бажаю здоров’я, натхнення, реалізації життєвих і творчих планів, щоб не згасала її творча енергія.

 

 

 

Працівниця центру раннього розвитку дитини міста Київ, похресниця Тетяни Дмитрівни Анастасія Кунанець:

— Тетяна Дмитрівна для мене — і хрещена мама, і викладач. Я вдячна їй за те, що вона взяла відповідальність перед Богом і людьми — стала для мене духовною мамою, що вона навчила мене не тільки музичної грамоти, а й бути працелюбною і твердо йти до своєї мети. Вона зробила великий вплив на формування мого світосприйняття, на моє майбутнє. В центрі раннього розвитку дитини я працюю на двох посадах, одна з них — музичний керівник.

Від щирого серця бажаю хрещеній невичерпних життєвих сил, безмежної любові від онука та дітей.

Колишня учениця, лікар, акушер-гінеколог Камінь-Каширської ЦРЛ Лілія Росінчук (в дівоцтві Кухарик):

— Я завжди залюбки ходила на уроки в музичну школу. Тетяна Дмитрівна мала особливий індивідуальний підхід до кожної дитини. Окрім занять в школі завдяки їй я полюбила читання книг. Одну із подарованих Тетяною Дмитрівною збірочок поезій я й до цих пір бережу, як приємний подарунок.

Зі школи пам’ятаю свій сольний концерт, над яким довго працювала. Тому пережиті у той час емоції я пам’ятаю і донині. Мені завжди приємно вітатися, зустрічатися з моєю улюбленою вчителькою, якій можна поплакатися, пожалітися, або розділити радість.

Я, як лікар, у першу чергу бажаю Тетяні Дмитрівні здоров’я у повному розумінні цього слова, людського щастя та добробуту.

Начальник відділу культури райдержадміністрації Євгенія Сидорчук:

— У першу чергу Тетяна Дмитрівна — музикант, диригент, хормейстер, аранжувальник. Крім того вона має своє неповторне відчуття музики. Велика кількість досягнень, призових місць – це подвижницька робота майстра своєї справи. Не секрет, що колективи, якими керує Тетяна Смолярчук, є одними із найкращих в області. Незалежно чи це хор ветеранів “Дзвони пам’яті”, чи хорова капела “Колорит”. Скрізь, де доклала свого таланту Тетяна Дмитрівна, є мистецький рівень, відчувається рука майстра своєї справи.

Щиро бажаю їй в першу чергу здоров’я міцного, відновлення фізичних сил та творчого потенціалу.

Директор школи мистецтв Олена Козік:

— Коли у 2000–му році я прийшла на роботу у Камінь-Каширський районний будинок культури, то, як і кожен з молодих працівників потрапила до творчої школи Тетяни Дмитрівни, до жінки високопрофесійної, вимогливої, з особливою стратегією. Зізнаюсь, не раз мені діставалося на горіхи, адже темп роботи Тетяни Дмитрівни був неймовірний. Але ті початкові професійні уроки шліфували нас, гартували дух та давали сміливо, без страху право на творчу діяльність на, не побоюсь цього слова, високій “камінь-каширській сцені”.

Саме завдяки професіоналізму Тетяни Дмитрівни ми мали змогу самотужки торкнутися неперевершених шедеврів класичного хорового мистецтва, реалізувати свої вокальні вміння, співаючи під супровід оркестру народних інструментів, виступати на великих сценах на рівні із провідними мистецькими колективами області.

Всім нам, Вашим вихованцям, надзвичайно поталанило йти професійним шляхом під Вашою високою художньою опікою. Отож, щиро дякуємо за здобутий досвід. З роси і з води Вам, Маестро!

Подруга Тетяни Смолярчук, викладач музичної школи, журналіст, диктор Ковельського телевізійного центру Тетяна Майданська:

— Мені було шість, а Тані сім років, ми сиділи за однією партою, коли навчались в Ковельській музичній школі. Із того часу розпочалася наша піввікова жіноча дружба, яку поєднала музика. Моя мама була першою вчителькою в Тані у класі бандури. З Дмитрівною ми разом вчились у музичній школі, музичному училищі, працювали в музичній школі Каменя-Каширського і навіть поріднилися.

Поважаю цю людину за її мудрість, талант, щирість, доброту душі. В день її ювілею бажаю здоров’я міцного на многая-многая літа!

Онук Сашко:

— Я люблю свою бабусю. Вона завжди вчить зі мною уроки, допомагає засвоювати англійську мову. І часто сварить, але однаково я її люблю. З бабусею я полюбляю ходити в ліс по гриби, там вона мені розповідає всілякі історії, співає пісні. Вона часто бере мене з собою на роботу на репетиції. Ще готує найсмачніші в світі відбивні та сирники, я їх завжди швидко з’їдаю і прошу добавки.

Бажаю бабусі здоров’я і щоб вона лишалась такою доброю.

Тож, шановна Тетяно Дмитрівно, нехай здійсняться всі побажання, сказані у Вашу адресу. Нехай буде у Вас ще багато квітучих весен, затишних зимових вечорів. Дякуємо Вам за Ваш мистецький внесок у розвиток культури Камінь-Каширщини, бажаємо Вам щирих оплесків, повних глядацьких залів та море квітів.

Многая і благая літа, шановна ювілярко!

Алла Глущук,

директор районного будинку культури.