ЦПМСД на роздоріжжі: як втримати якість послуг і кадри
У Камінь-Каширській громаді — тривога: жителі телефонують до редакції з побоюванням залишитися без медичної допомоги у селах. У центрі громади теж неспокійно — на кону стабільність Центру первинної медико-санітарної допомоги.
Проблема комплексна — кадровий дисбаланс, фінансові втрати, конкуренція з приватною медициною. Центр обслуговує понад 46 тисяч пацієнтів, тож будь-який дисбаланс — це не про папери, це про людські життя.
Масштаби проблеми
Камінь-Каширський центр первинної медико-санітарної допомоги (ПМСД) обслуговує величезну територію — Камінь-Каширську громаду, сусідню Сошичненську. Заклад об’єднує 13 амбулаторій, 5 фельдшерсько-акушерських пунктів і 32 медичні пункти тимчасового базування. Проте, попри масштаби роботи, установа опинилася на межі кризової ситуації через втрати лікарських кадрів, частини пацієнтів, а отже і певного фінансування. Це диктує необхідність болючої оптимізації, яка викликає чимало дискусій не лише серед персоналу, а й серед жителів громади. Останні схвильовано вже почали телефонувати до газети, щоб донести через районку своє побоювання залишитися без меддопомоги в селах. Директор ЦПМСД Ігор Соловей каже, що повністю поділяє тривогу людей.
«Дійсно, на кону — не лише структура закладу, а й доступність життєво необхідних медичних послуг у віддалених селах. Адже ми не просто працюємо — ми тримаємо фронт здоров’я у глибинці, куди не приїде жодна приватна клініка. Однак ситуація, в якій нині опинився наш Центр первинки, вимагає непопулярних рішень», — зазначає Ігор Петрович та детальніше пояснює наступне.
Кадрові втрати та фінансові виклики
Справа в тому, що перехід останнім часом чотирьох лікарів до приватного медичного сектору спричинив відтік пацієнтів.
«Протягом останнього місяця наш ЦПМСД втратив більше 1700 декларантів. А це, з огляду на модель фінансування первинки на основі укладених декларацій , може призвести до щомісячного недоотримання Центром близько 300 тисяч гривень», — прогнозує керівник.
Якщо порахувати в річних масштабах, то це — 3,6 мільйона гривень, які могли б піти на покращення умов, підвищення зарплат медикам чи закупівлю обладнання. І якщо з обладнанням у комунальній первинці все на відповідному до вимог НСЗУ рівні, то зарплати дійсно можна було б підвищити. Принаймні так міркують у медзакладі.
Через це вже на початку другого півріччя Ігор Соловей озвучив проблему перед депутатами міської ради та повідомив про можливу вимушену оптимізацію комунального некомерційного підприємства.
Оптимізація без паніки
Мова йде про скорочення щонайменше 15 посад середнього медичного персоналу.
«Лікарі, середній медичний персонал вже давно розуміють: медичні працівники, які не залучені безпосередньо до надання первинної медичної допомоги, потенційно можуть підпасти під скорочення. Ми все ретельно проаналізували, зважили всі “за” і “проти” та вже на старті офіційний процес вивільнення кадрів», — пояснює директор Ігор Петрович.
За його словами, про закриття амбулаторій або медичних пунктів тимчасового базування наразі не йдеться, однак зміни у графіках роботи медичних працівників у малонаселених селах — неминучі.
«Ми не можемо просто взяти й закрити медпункти. Їхня присутність у селах — це не лише логістика, а й психологічна опора. Люди повинні знати: у разі крайньої потреби медична допомога буде поруч», — коментує директор.
Певне занепокоєння в керівництва виникло після появи інформації про відкриття приватного медичного центру та пропозицій окремим лікарям перейти туди. Ситуація ускладнилася після того, як понад 1700 пацієнтів переуклали декларації на користь новоствореного закладу. Хоч ця цифра поки що не критична, але в разі зростання масштабу тенденції фінансове навантаження на заклад може суттєво зрости.
У цьому контексті Ігор Соловей наголошує: «Лікарі, які працевлаштувалися в приватному секторі, але водночас продовжують працювати у Камінь-Каширському ЦПМСД хоча б на неповну ставку, не мають переконувати пацієнтів переходити до них у приватну клініку. А пацієнти, навіть якщо отримали таку пропозицію, не зобов’язані переукладати декларації лише тому, що їхній лікар частково перейшов до приватної медицини. Адже він, як і раніше, залишається частиною нашої команди та продовжує приймати пацієнтів у нашому Центрі».
Зарплати або скорочення
Разом із тим керівництво комунальної «первинки» розуміє: щоб утримати лікарів, необхідно переглядати й фінансову мотивацію.
«Основне джерело фінансування нашого Центру первинної медичної допомоги — це декларації з пацієнтами. Держава оплачує медичну послугу саме за кожного пацієнта незалежно від тривалості робочого часу лікаря», — пояснює директор Ігор Соловей. — Простіше кажучи, тариф надається не за кількість годин на прийомі, а за кількість людей, які довірили своє здоров’я конкретному лікарю через декларацію».
Згідно з нормативами, оптимальний обсяг практики становить: для сімейного лікаря — 1800 пацієнтів, для педіатра — 900, для терапевта — 2000. До цієї межі держава сплачує в повному тарифі, а у випадку перевищення застосовуються понижуючі коефіцієнти. Таким чином, навіть лікар, який працює на часткову ставку, може обслуговувати повноцінну кількість декларацій, і фінансування від НСЗУ все одно нараховуватиметься згідно з кількістю задекларованих пацієнтів, а не згідно з обсягом ставки.
Зараз у Камінь-Каширському ЦПМСД укладено понад 46 тисяч декларацій. Однак близько 14% із них — це пацієнти, які протягом останніх трьох років не зверталися за медичною допомогою. Такі декларації вважаються «неактивними» і держава через це застосовує «штрафні санкції», що призводить до щомісячних втрат у понад 300 тисяч гривень.
«Ми змушені працювати в межах тих коштів, які реально надходять, і водночас забезпечувати функціонування мережі амбулаторій, фельдшерсько-акушерських пунктів та медичних пунктів тимчасового базування як у центрі громади, так і в найвіддаленіших селах», — додає керівник.
Сьогодні зарплата лікаря, який має оптимальний обсяг декларацій, становить у середньому від 20 до 30 тисяч гривень нарахованої оплати. Медичний персонал — фельдшери та медсестри — на повну ставку отримують близько 13,5 тисяч гривень.
Утім, для системного зростання зарплат потрібне не лише зростання кількості декларацій, а й баланс у кадровій структурі, зауважує Ігор Петрович: «Сьогодні маємо диспропорцію: на одного лікаря в середньому припадає три медсестри, тоді як оптимальним вважається співвідношення 1 до 1,8. Якщо ми вирівняємо це співвідношення, раціонально перерозподілимо навантаження і стабілізуємо внутрішні процеси, тоді можна буде реалістично говорити про підвищення оплати праці».
Якісно, сучасно, безкоштовно
Поки Камінь-Каширський центр первинної медико-санітарної допомоги шукає шляхи фінансового стимулювання персоналу, конкуренцію із приватними медичними закладами в аспекті якості послуг вважає перебільшеною.
«У питаннях оснащення наші амбулаторії нічим не поступаються приватним. Ми маємо сучасне лабораторне обладнання — гематологічні аналізатори, аналізатори сечі, експрес-тести на гепатити, ВІЛ, СНІД, тропоніни, вагітність, холестерин. Усе це доступне безпосередньо в кожній амбулаторії», — підкреслює директор ЦПМСД Ігор Соловей.
На його думку, відчутна перевага приватних медзакладів часто базується не на об’єктивній якості послуг, а на психологічному ефекті новизни чи уявного комфорту.
«Приватне сприймається як краще, бо “чуже”, бо нове. А своє — ніби щось звичне, до чого можна ставитися менш вимогливо. Але насправді якість послуг у нас — на належному рівні. Просто ми — не про “пафос”, а про доступність», — зауважує керівник.
У ЦПМСД запевняють: пацієнт, звертаючись до лікаря, отримує весь спектр необхідних обстежень без направлень до сторонніх лабораторій і без додаткових витрат.
«Прийшов — і на місці пройшов обстеження. Жодних доплат — усе безкоштовно», — кажуть у закладі.
Крім того, в амбулаторіях регулярно здійснюють вакцинацію, моніторинг хронічних захворювань, планові огляди, консультації сімейних лікарів, терапевтів і педіатрів. Усі послуги — в межах Програми медичних гарантій, яка охоплює широкий перелік медичних потреб пацієнтів.
У Камінь-Каширському ЦПМСД наголошують: комунальна медицина — це про близькість, довіру і турботу. І попри труднощі, команда готова боротися за своє місце поруч із пацієнтом — навіть у найвіддаленішому селі.
Тетяна ПРИХОДЬКО.
