Нашому місту пощастило: уже не одне десятиліття у Камені-Каширському працюють дитяча школа мистецтв та будинок школяра, на базі яких успішно розвивають музичні та образотворчі здібності обдаровані діти. Дякуючи прекрасним педагогам, юні камінь-каширці успішно виступають на обласних і всеукраїнських конкурсах. Серед них і вихованка будинку школяра, а нині студентка Луцького Національного технічного університету Зоряна Смітюх з Каменя-Каширського. Вона — неодноразовий переможець ряду мистецьких виставок. А одна із її малярських робіт навіть прикрашає робочий кабінет ректора Львівської політехніки.
— Малювала, скільки себе й пам’ятаю, — каже Зоряна Смітюх, якій цьогоріч 16 грудня виповнилось 20 років. — На шкільній дошці під час перерв, на клаптиках паперу. Коли щось подобалось чи просто привертало увагу, відразу ж хотілося зобразити це. Коли наша сім’я переїхала жити у Камінь-Каширський, я кілька років відвідувала студію образотворчого мистецтва “Кольоровий водограй” будинку школяра, де керівником гуртка була Людмила Бірук. Саме під її керівництвом я й почала опановувати портретний жанр. Можна так сказати, бралася за все і відразу. Згодом відкрила себе в живописі натюрморту, в реалістичному жанрі з українськими нотками. Адже реалістичний стиль дає змогу побачити дійсність, якою вона є насправді, без зайвої абстрактної нав’язливості.
Зоряна по-особливому любить природу. Можливо тому, що з господнього благословення з’явилася на світ у сільській глибинці, серед її розмаїття, збирання достиглих плодів та золотого колосся ланів. А народилася дівчина у родині Віктора та Світлани Смітюхів у селі Верхи. Час біжить дуже швидко, як тихі води маленької річечки Коростинка, що протікає в лісовому масиві цього населеного пункту. Тут непомітно збігли дитячі роки юнки. Три роки тому вона стала студенткою Луцького Національного технічного університету, навчається на дизайнера. Бере активну участь у житті освітнього закладу, шліфує власні навички, переймає досвід від викладачів та старших колег. Її картини вже не раз експонувалися на різноманітних всеукраїнських виставках. Зокрема, вона була учасником українського художнього конкурсу “Знай і люби свій край”.
— Живопис — це частина мене, хобі та відпочинок, — каже юна художниця. — Я ним живу й від малювання отримую задоволення. Інколи, коли працюю над новою роботою, втрачаю відчуття часу й не заспокоююся доти, поки не відтворю на полотні свій задум. Найбільше мені подобається писати олійними фарбами.
Нині Зоряна багато працює над собою і виношує сміливі мрії. Одна із поки що найбільших — велика виставка власних робіт. Юну художницю надихає все: лісова прогулянка й літній дощ… Роботи Зоряни Смітюх — це дивовижний світ фантазії. Це ключик, який відчиняє двері в чарівний світ мистецтва. Не відмовляється юна художниця писати картини і на замовлення. Одна із її художніх робіт прикрашає кабінет ректора Львівського політехнічного університету. Її вона створила ректорові свого університету Петрові Савчуку, який цю роботу подарував своєму колезі зі Львова.
Олесь Федорович.
