Так вважають сотні, якщо не тисячі жителів району, які у велике православне свято обов’язково занурюються у крижану воду
Скупатися в холодній крижаній воді та освятити воду — основні обряди святкування Водохреща. Саме так сьогодні жителі нашого району відзначають останнє свято новорічно-різдвяного циклу, відоме ще й як Йордан.
Споконвіку люди вірять, що вода цього дня набуває особливих властивостей. Тому й святять її в місті та практично в кожному селі, де є церква, а ще — купаються в ополонках, щоб бути здоровими увесь рік. Щораз масовішим стає цей звичай в селі Піщане. Тут головним осередком святкового дійства вже вісім років поспіль лишається ставок біля батьківського обійстя сільського голови Ростислава Смаля. Саме на Водохреще ця водойма збирає десятки місцевих любителів зимового екстриму. І, як розповів Ростислав Павлович, щороку бажаючих пірнути в крижану купіль стає дедалі більше. Не обходиться після занурення і без традиційного дружного застілля, на якому можна скуштувати смачної рибної юшки та випити чаю, кави, а то й чарку, щоб зігрітися. 
Минулоріч масовості набуло зимове купання і в селі Оленине. Тоді спеціально до свята спорудили на річці Стохід місток, а цьогоріч мали вирубати величезний хрест на кризі. Похлюпатися у холодній воді полюбляють тут і дівчата. Ще торік тут частували всіх охочих смачною кашею та теплим чаєм.
Жителі міста Каменя-Каширського переважно купаються на озері Озюрко. Щорічно серед них — Олександр Коб та Володимр Євтушевський. Поговориш — кожен з цих двох хлопців може прочитати лекцію, як гартувати дух і тіло з найбільшою користю. Вони тобі й про здорове харчування розкажуть, і про важливість фізкультури. Обидва вже давно серйозно займаю
ться спортом, тричі поспіль були навіть чемпіонами області з “Козацьких забав”. Перед тим, як зануритися у воду, хлопці радять пробігтися кілька кілометрів. Із зігрівальних напоїв з собою рекомендують брати лише чай, обов’язково з імбиром.
Личинівський сільський голова Іван Шепшелей розповів, що з 2010 року купаються на Водохрище в Турії мешканці Личин. Одним із “піонерів” зимового плавання тут є завклуб Андрій Здробилко, який залучив до зимової процедури односельчан. Місцеві любителі зануритися у крижану воду, як правило, роблять це недалеко від Мильцівського монастиря, який поруч, через річку. Говорять, що місця там більш духовні. Хоча з місцевих, розповідають люди, ніхто жодного разу не бачив, щоб тутешні ченці тут пірнали.
Декан Камінь-Каширського району, настоятель Свято-Миколаївського храму УПЦ КП Володимир Мицько каже, що як таких жорстких церковних канонів, як треба купатися на Водохреща, немає. Головне — не вживати перед цим спиртного, що забороняє церква.
— Треба свято вірити, що купання на Водохреще очистить душу і тіло, що такий вчинок піде дійсно вам на користь, — розповідає отець Володимир. — А якщо вважаєте це даниною моді, то краще відмовтеся від купання в цей благодатний день.
За його словами, вода на Водохреща набуває особливих властивостей. Він і сам ось уже протягом кількох років з однодумцями їздить на озеро Добре, де збирається багато вірян.
Отець Павло Камець, настоятель Верхівського Свято-Михайлівського храму УПЦ, з яким ми розмовляли про цілющу силу свяченої Водохрещенської води, наголошує, що дія святої води залежить від віри людини, від нашої побожності. В цей день, переконаний батюшка, вона вся освячується. Але купання, щоб там не говорили, не “змиває” гріхів, лише через щире покаяння можна отримати їх прощення. До речі, до 70-х років минулого століття в цьому селі був звичай на Йордан освячувати воду безпосередньо в сільській криниці. Було то дуже давно, але люди пам’ятають, як щороку на Водохреще із сходом сонця після церковної служби до джерела хресним ходом йшло все село святити воду. Багато людей збиралося. Адже в роки тотального атеїзму, коли в сусідніх селах храми позакривали, Верхи були таким собі острівком православної віри, куди на духовні треби збиралися жителі із всіх довколишніх сіл.
Олесь Федорович.
