Жителів Камінь-Каширщини закликають підтримати петицію до Президента України щодо присвоєння звання «Герой України» загиблому бойовому медику Андрію Чураку.
Кожна нація має своїх героїв, на чиїх плечах стоїть її свобода. Для Камінь-Каширщини, Волині та й усієї України одним із таких є Андрій Чурак — людина, яка уособлювала сміливість, відданість і жертовність. Його життя — це приклад служіння рідній землі, а його подвиг заслуговує на найвищу оцінку держави.
Андрій змалечку перейняв любов до рідної землі. Наймолодший із трьох братів, він зростав у сім’ї, де шанували працю, чесність, справедливість і патріотизм. Його юність пройшла у навчанні та саморозвитку, а молодість — у праці та захисті Батьківщини. У 2015 році, коли країна стикнулася з російською агресією, Андрій без вагань став до лав захисників. Спочатку — як доброволець, потім за контрактом у 22-ому окремому мотопіхотному батальйоні. Протягом півторарічної служби на сході України він брав участь у численних бойових операціях, підтримуючи бойових товаришів та місцеве населення, побував практично в кожному населеному пункті Донбасу, не раз стикався з небезпеками та викликами. Його сміливість та відданість справі стали відомими серед побратимів та громадян. Навіть після демобілізації він «залишався у строю» — очолив районну спілку волонтерів і ветеранів АТО «Побратим».
З початком повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року Андрій покинув налагоджене життя в Польщі та, не задумуючись, повернувся до Каменя-Каширського, щоб знову стати на захист Батьківщини. Спочатку у складі 51-го батальйону 100 бригади терборони Волині укріплював позиції на півночі області, а згодом приєднався до 103-ї бригади ТрО Львівщини, обійнявши посаду бойового медика, продовжив службу на Донеччині, Луганщині, Харківщині, Сумщині.
Андрій був більше, ніж просто медик. Він став ангелом-охоронцем для своїх побратимів. Ризикуючи власним життям, він витягував поранених з-під обстрілів, надавав невідкладну допомогу під ворожим вогнем, чим буквально повертав до життя тих, хто, здавалося, не мав шансів вижити.
Так, рятуючи поранених, Андрій сам зазнав серйозного ушкодження плеча. Після складної операції й реабілітації він знову повернувся на фронт. Адже його місія була захищати, рятувати, підтримувати.
9 серпня 2024 року Андрій Чурак героїчно загинув у Сумській області внаслідок ворожого обстрілу КаБАми. Ця трагічна втрата сколихнула серця багатьох земляків. Його життя обірвалось раптово, на піку служіння Україні. Але хоч фізично Андрія немає серед нас, пам’ять про нього повинна жити вічно.
І сьогодні у нас є нагода зробити крок до того, щоб ім’я Андрія Васильовича Чурака назавжди залишилося в пам’яті нащадків — підтримати петицію про присвоєння йому звання Героя України (посмертно). Він заслужив цього, поклавши своє життя за нас і за свободу нашої країни. Вшануймо його пам’ять і зробімо все можливе, щоб його подвиг був гідно оцінений – підтримаймо підписами петицію за посиланням:
https://petition.president.gov.ua/petition/235586 або за QR-кодом.
Адже саме завдяки таким людям як Андрій Чурак у нас є наша Україна.
Наразі петиція набрала уже 20 тисяч голосів із необхідних 25000. Часу залишилось небагато — чуть більше 10 днів. Тож батьки загиблого Андрія Чурака щиро просять відгукнутися земляків і залишити свій підпис під зверненням до Президента України.
Подяка, вічна шана й наші голоси — це найменше, що ми можемо зробити для Героя.
Тетяна ПРИХОДЬКО.