З усіх підприємців, які продають кавуни на ринку, лише Л.В.Савчук категорично відмовляється надавати проби рослинної продукції на дослідження
Наступає пора однієї з найбажаніших літньо-осінніх ягід — кавуна. Більшість людей з насолодою споживають його в літню спеку через вологу м’якоть. Дієтологи стверджують, що кавуни рекомендовані практично всім. Вони містять 90% води, дуже мало білку, не містять жирів. У складі цих плодів — клітковина, пектини, фолієва кислота, каротин і інші корисні для організму речовини.
Основними корисними властивостями кавунів є: оздоровлення серця, нирок, шкіри, кісток (містить лактопін і кальцій), зниження кров’яного тиску.
Але поряд з корисними властивостями кавуни можуть викликати отруєння. Як і всі баштанні культури вони здатні накопичувати у собі нітрати, що використовуються для удобрення грунтів та прискорення дозрівання врожаю. Нітрати не мають смаку чи привкусу. Тому вчасно відчути небезпеку і припинити споживання небезпечного продукту неможливо.
Зксперти рекомендують не спішити з покупкою ранніх кавунів і почекати до середини серпня, щоб плоди, які потраплять на ваш стіл, були корисними та безпечними. Але далеко не всі можуть утриматись. Якщо після такого споживання ви раптово відчули себе погано, терміново звертайтесь за спеціалізованою медичною допомогою, так як отруєння кавунами належить до небезпечних.
Іншою причиною отруєння кавунами можуть бути мікроорганізми. Вони містяться в добривах, якими їх поливають, а також попадають на ягоди із землі, на якій лежать.
Тому важливо купувати кавуни з цілісною шкіркою. А перед споживанням ретельно мити. Отруєння можливі при покупці розрізаних кавунів і динь, запакованих в харчову плівку, оскільки перед розрізанням їх рідко хто миє і всі бактерії попадають на м’якоть, плюс не факт, що їх розрізали стерильним ножем і на стерильній поверхні. А прикривши зріз харчовою плівкою, продавці створюють бактеріям ідеальні умови для швидкого розмноження.
При покупці кавунів слід звертати увагу на ряд характерних ознак. Передусім на безпечність кавуна вказує жовта пляма на одному з боків. Вона свідчить, що плід довго торкався цим місцем землі допоки ріс. Тобто ніякими прискорювачами росту його не “фарширували”.
Наступне: при стисканні кавун повинен видавати тихий, ледь чутний тріск, лінії на ньому повинні бути добре виражені.
Купуючи кавун, його бажано пошкрябати нігтем: якщо ягода вирощена в натуральних умовах, то шкірка легко буде здиратись, а не продавлюватись вниз.
І не менш важливе: якщо у м’якоті кавуна присутні білі чи жовті прожилки, то це ознака того, що при вирощуванні застосовувались небезпечні речовини.
Але найпростіше убезпечити себе від неприємностей — не купувати кавунів на стихійних ринках та вимагати у продавця експертний висновок про вміст нітратів.
Станом на 2 серпня працівниками Камінь-Каширської міжрайонної державної лабораторії ветеринарної медицини відібрано і досліджено 4 проби кавунів на вміст нітратів. Перевищень щодо вмісту нітратів не виявлено ( 42,0 – 52,9 мг\кг). Допустимою нормою нітратів в кавунах є 60 мг на І кг продукту.
Реалізацією кавунів у нас на ринку займаються підприємці Савчук Л.В, Войчик К.А, Траумова В. Й, Шкрабалюк Р.В, Бігун В.С. В основному кавуни завозяться з оптових баз м. Ковеля, окремі з підприємців доставляють їх з Херсонської області.
Як не дивно, але підприємець Савчук Л.В. категорично відмовляється надавати проби рослинної продукції на дослідження. Оскільки важелі впливу на таких підприємців у працівників лабораторії відсутні, то рослинна продукція, в тому числі і кавуни, даного підприємця реалізується без досліджень на вміст нітратів.
Для визначення вмісту нітратів в лабораторії використовуємо прилад іономір I- І60-м та нітратний електрод ЕЛІС -112 (натрій). Лабораторія є атестованою установою. Свідоцтво про атестацію №45-280/2015 від 10 грудня 2015 року.
Юрій ЛУК’ЯНЧУК,
директор Камінь-Каширської міжрайонної державної лабораторії ветеринарної медицини.
Фото Сергія ШИЛІПУКА.
