Йому було всього 22… Бог забрав його до себе надто рано, як колись забрав від нього, ще геть малого, молодою маму. Днями підтвердили загибель нашого краянина, вірного сина країни, уродженця села Великий Обзир Заремби Олександра Анатолійовича.
Сашко народився в сім’ї священника. Зростав у любові тата й неньки. Але зовсім маленькими із братом залишилися напівсиротами, коли через хворобу померла матуся.
Народився хлопець і зробив свої перші кроки у Великому Обзирі, де досі проживають його дідусь з бабусею. «Він був дуже подібний до мами», – пригадують односельці-поліщуки. Згодом молода сім’я переїхала до Луцька. Закінчивши на відмінно ліцей, Олександр вступив у медичний університет. Та вже після першого курсу підписав на три роки контракт на військову службу і відправився в зону АТО.
Коли почалася повномасштабна війна, 26 лютого 2022 року знову пішов захищати Україну.
Був призваний на службу до складу військової частини на посаду зовнішнього пілота (оператора) безпілотних літальних апаратів взводу безпілотних авіаційних комплексів розвідувальної роти.
Молодий боєць загинув 8 квітня 2022 року під час виконання бойового завдання зі звільнення Миколаївщини в районі населеного пункту Максимівка. Весь цей час рідні все ще сподівалися й молилися знайти свою кровинку.
Були переконані – він у полоні ворога. Тільки через двадцять один місяць отримали вісті про Сашка: на жаль, до рідного порога лучанин, уродженець Камінь-Каширщини, повернувся вже у домовині. Чин поховання Героя здійснили 1 січня у Свято-Троїцькому кафедральному соборі Луцька, після чого провели полеглого захисника до місця вічного спочинку на Алеї Слави міста.
Пом’янули тихим словом свого оборонця і у Великому Обзирі. Сумно й боляче, що гинуть такі молоді патріоти. І не хочеться навіть уявляти, як боляче було татові відспівувати і віддавати назавжди землі й Богу свою дитину…
Іванна ГАЙДУЧИК.
