Так коротко і одночасно глибоко означив роботу лісівників Камінь-Каширщини при зустрічі із журналістами газети «Полісся» директор філії «Камінь-Каширське ліове господарство» державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» Володимир Корецький.
У ці слова, як зрозуміли із подальшої розмови, керівник вмістив усі напрями діяльності господарства у цей непростий воєнний час. Бо ж попри війну працівники підприємства не лише продовжували виконувати головні професійні обов’язки, а й надавали і надають вагому допомогу в укріпленні кордону та фронтових позицій українських військових. Крім того, проявивши патріотизм та відвагу, багато лісівників пішли в ЗСУ та боронять Батьківщину від російських загарбників.
Кожен восьмий працівник лісгоспу пішов боронити країну
«Як і минулого року сьогодні нам непросто у переддень професійного свята говорити про успіхи та досягнення в роботі, перспективи розвитку, адже головна мета кожного українця нині – здолати ворога, щоб у мирі розбудовувати Україну. А до цього ми впевнено рухаємося. І лісівнича галузь, скажу без перебільшення, робить у майбутню перемогу вагомий внесок», — каже Володимир Корецький.
Директор лісгоспу зауважує, що із двох сотень працівників філії «Камінь-Каширське лісове господарство» кожен восьмий пішов боронити країну. Хтось із них уже повернувся з фронту, хтось дотепер стримує ворога. На жаль, є і втрати у їхніх лавах.
«Війна змінила життя наших працівників. Чотирнадцять з них до тепер стоять на захисті, одинадцять вже демобілізувались. Двох наших працівників війна забрала назавжди – Олега Карпіка із села Раків Ліс та Ярослава Краглика із села Ворокомле», — з гіркотою розповідає Володимир Іванович.
За його словами, у господарстві не забувають про родини загиблих лісівників. При потребі завжди готові надати підтримку. А неповнолітнім дітям Ярослава виплачують щомісячну грошову допомогу у розмірі мінімальної заробітної плати.
У попередні роки Камінь-Каширське лісове господарство надавало підтримку й іншим сім’ям загиблих. Від 24 лютого їх кількість значно зросла, та, за словами керівника, вони продовжуватимуть це робити у співпраці з радами місцевих органів самоврядування.
«Камінь-Каширська міська рада, а також і Сошичненська сільська готові фінансово долучатися до надання допомоги сім’ям захисників, зокрема у забезпеченні їх дровами. Зрозуміло, таким чином ми не зменшимо переживання рідних, не втамуємо болю у випадках втрати, але засвідчимо, що ми поряд і готові підтримати», — каже Володимир Корецький.
Тисячі кубометрів лісу спрямували на укріплення оборонних позицій
Разом із вирішенням соціальних питань лісівники досить активно надавали різноманітну допомогу бійцям. Вони брали участь у волонтерських ініціативах, а також сприяли облаштуванню укріплень, як вздовж кордону з сусідньою білоруссю, так і на інших напрямках, зокрема у прифронтових зонах.
«Від початку повномасштабного вторгнення наш лісгосп надав безоплатно Збройним силам України для створення фортифікаційних споруд на лініях оборони 2340 метрів кубічних деревини. Це дошки, пиловник різних сортів, дрова загальною вартістю близько 4 мільйонів гривень», — зауважує директор господарства.
Ефективне господарювання – зміцнення економічного фронту
За словами Володимира Корецького, філія «Камінь-Кашрське лісове господарство» суттєво підтримувало й економічний фронт.
«Попри війну лісівники продовжували працювати. Ми охороняли, берегли та відновлювали державні ліси, здійснювали переробку, співпрацювали з підприємствами. Одним словом забезпечували позитивну економічну динаміку. Відтак, зокрема за 9 місяців поточного року наш лісгосп сплатив десятки мільйонів податків: 10,3 мільйона гривень — до державного бюджету, 8,6 мільйона гривень — до місцевого та 6,9 мільйона ЄСВ», — наводить цифри Володимир Іванович.
До речі, господарство має цьогоріч уже близько 140 мільйонів гривень доходу (без ПДВ). Отримали їх в основному від реалізації деревини. Але поряд із цим констатують лісівники і збитки. Зокрема від крадіжок. Лише за 9 місяців цього року їх зафіксували понад сотню.
«Крадіжки, на мою думку, продовжують вчиняти, бо є села, де не зник попит на крадену деревину. Ми намагаємося викривати незаконні порубки, а винних притягувати до відповідальності. Задля цього тісно співпрацюємо з правоохоронними органами. Так, від початку року вже складено 115 протоколів. По 9 крадіжках (на 400 тисяч гривень збитків) відкрито кримінальні провадження. Загальна сума збитків сягає поверх 800 тисяч гривень», — підсумовує Володимир Іванович.
Також працівники Камінь-Каширського лісгоспу постійно вдосконалюють свої дії з гасіння пожеж, аби і від них не мати втрат. Проводять спільні відпрацювання з рятувальниками. На щастя, цьогоріч вогонь не завдавав лиха лісовим насадженням. Але от буревій таки наробив шкоди в камінь-каширських лісах. За даними лісівників, сильний вітер поламав дерева майже на 5 тисячах гектарів лісу.
«Ми вже розпочали роботи по ліквідації наслідків. Робимо вибіркові рубки, поки деревина не втратила цінних характеристик. Лише в окремих місцях будуть проводитися суцільні», — каже Володимир Корецький.
Реформування – крок до розвитку у європейському напрямку
Варто зауважити також, що цьогорічне професійне свято лісівники зустрічають, втілюючи в життя лісову реформу. Так, попри війну лісова галузь її розпочала. Наразі в країні усі лісгоспи об’єдналися в єдине державне підприємство “Ліси України”. Структурними складовими його є територіальні офіси. Наприклад, роботу лісівників Волині та Рівненщини координує новостворений Поліський лісовий офіс.
Сере інших змін, які відбулися та ще мають відбутися за прогнозами реформи, яку лісівники особливо ще не коментують, — диджиталізація, оновлення матеріально-технічної бази, нові технології вирощення та висаджування лісу. Тобто має відбутися такий собі крок у європейському напрямкові розвитку.
«Найперше, що ми відчули після початку реформування, – це певне збільшення заробітних плат. Сьогодні середній розмір зарплати по підприємству становить 22 тисячі гривень. Невдовзі змінимо систему оплати – перейдемо на грейдингову, яка має вплинути на мотивацію та ефективність співробітників. Тож рівень заробітних плат імовірно знову зміниться», — розповідає директор лісгоспу.
Зауважимо, що в рамках реформування галузі оновили і підхід до реалізації продукції – цей процес повністю перевели на аукціони.
«Тепер ми зовсім не втручаємося у процеси реалізації деревини. Просто виставляємо на продаж, а підприємці купують її на біржі чи для подальшої реалізації, чи ж для переробкиі. Лісгосп також здійснює переробку, але не в значних об’ємах», — каже головний лісівник.
За його словами, очікують лісівники і деякого оновлення у інших напрямках роботи.
«Завдяки залученню інвесторів заготівлю лісу обіцяють перевести повністю на механізований спосіб. Для цього потрібно придбати спецтехніку. Але це все з часом. Наразі ми в міру своїх можливостей і потреб самостійно оновлюємо автопарк та робимо вклади у розвиток. Цьогоріч придбали трактора і авто для лісової охорони», — розповідає Володимир Корецький.
За словами директора, економити на власному розвиткові недоцільно. Потрібно рухатися в ногу з часом, тримати руку на пульсі, аби оперативно вирішувати проблеми та завдання. Тож лісівники сподіваються, що реформа принесе в галузь лише позитивні зміни.
Тетяна ПРИХОДЬКО
