У рамках третього інфраструктурного етапу медичної реформи КНП «Камінь-Каширська ЦРЛ» визначена Кабінетом міністрів України як кластерна лікарня, де надаватимуть високоспеціалізовану медичну допомогу шляхом впровадження інноваційних технологій і міжнародних стандартів. У сфері обслуговування медзакладу не лише жителі Камінь-Каширської громади, але й багатьох інших населених пунктів. Загалом приблизно 130 тисяч осіб матимуть змогу користуватися двадцятьма видами медичних сервісів. Попри воєнний час лікарня продовжує розвиватися, у ній збільшується потік пацієнтів, зокрема за рахунок військових та вимушених переселенців, адже турбуватися про своє здоров’я — це також своєрідний вклад у перемогу. Про те, що потрібно медустанові, аби успішно функціонувати в якості кластерної лікарні із широким спектром якісних послуг, напередодні професійного свята працівників галузі охорони здоров’я говоримо з головною медичною директоркою Людмилою Потягайло.
— Людмило Адамівно, окрім того, що традиційно напередодні дня медика підбиваємо підсумки роботи установи, цьогоріч згадаємо і про нові виклики, спричинені збройною агресією росії, на які потрібно було оперативно реагувати. Чи загалом позначилася війна на роботі лікарні, що функціонує на території, де не ведуться бойові дії?
— Скажу з упевненістю, що лікарня не втрачала можливостей покращувати матеріально-технічну базу, адже безкомпромісно рухається у напрямку модернізації. Більше того, обсяг надання медичних послуг змінився у бік зростання. Окрім діючих пакетів медсервісів, підписаних з НСЗУ, нещодавно був затверджений додатковий, згідно якого фінансуватимуться послуги діяльності військової лікарської комісії. Наша адміністрація переймає досвід кращих медзакладів. І маємо сподівання, що за наявності відповідної ресурсної бази медицина краю стане ще більш доступною, якісною і безоплатною.
— Відомо, що програма медичних гарантій продовжує працювати і у воєнний час, однак чи не зменшувалось фінансування раніше запланованих видів послуг?
— У період пандемії коронавірусу райлікарня була затверджена як заклад «ковідної мережі», а відтак програмою медичних гарантій було сформовано чотири пакети послуг з надання допомоги пацієнтам, уражених цією недугою. Звісно, тоді бюджет мав більшу спроможність для лікування хворих та реалізації забезпечення внутрішніх потреб лікарні. Із зупиненням COVID-19 відповідна програма фінансування у згаданому сегменті втратила актуальність. Це те, що можна сказати про зменшення фінансування в конкретному напрямку. Але в подальшому Національна служба здоров’я закуповуватиме послуги, що відповідають критеріям госпітальної кластеризації.
— Через обстріли лікарень, розташованих поблизу територій, де точаться бої, деякий обсяг послуг перемістився у західні регіони, зокрема певною мірою в Камінь-Каширську ЦРЛ. Чи доводилось змінювати фокус медицини на воєнні травми та поранення та як багато захисників загалом отримали комплексну кваліфіковану допомогу?
— Швидше за все опікуємося посттравматичними станами та виправляємо наслідки після отриманих поранень, зокрема, якщо комусь із таких пацієнтів необхідна реабілітація. Переважно наші бійці потребують лікування у хірургічному, неврологічному відділеннях та травматології. За період війни у ЦРЛ пролікувалося більше сотні військовослужбовців. Значна частина з них — жителі різних областей України. У березні цього року на базі лікарні розпочало роботу сучасне реабілітаційне відділення, де також проходять лікування військовослужбовці, постраждалі у бойових діях.
— Сьогодні лікарня продовжує курс модернізації матеріально-технічної бази, що дозволить істотно покращити рівень медичних послуг, зокрема для «важких» пацієнтів. Втім, яке обладнання ще потрібно залучити для закладу такого масштабу, аби наблизити його до європейської системи надання меддопомоги? У що плануєте інвестувати найближчим часом?
— Для того, аби відповідати вимогам кластерної лікарні, уже маємо чи не усе базове обладнання. На наше звернення щодо придбання рентгенологічного апарату C-дуга з бюджету області спрямували три з половиною мільйони гривень. Один мільйон двісті п’ятдесят тисяч гривень надала Камінь-Каширська міська рада. У перспективі маємо надію придбати ангіограф. Окрім якісної медичної послуги, згідно вимог МОЗу, потрібно покращити місце надання цієї послуги, щоб перебування пацієнтів в лікарні було комфортним. Для цього у міру можливостей робимо ремонти в приміщеннях відділень. На сьогодні капітально відремонтовані приймальне та інфекційне. У терміновому порядку відновлюємо травматологію, вже розроблений проєкт на проведення ремонтних робіт у неврологічному відділенні, де у майбутньому планується створення інсультного блоку. Окрім робіт із реконструкції закупили нові операційні столи, лампи, цифровий рентген — апаратура, за допомогою якої можна робити знімки під час проведення операції, виводити на екран ту чи іншу ділянку ураження. Інвестуватимемо також в обладнання для реабілітації. А невдовзі розпочнемо велике оновлення терапії. Витрати у два мільйони, що знадобляться на капітальний ремонт відділення, зобов’язалася покрити міська рада. В одному з приміщень цього відділення в перспективі буде встановлено ангіограф.
— Людмило Адамівно, не секрет, що незмінною як і по всій Україні залишається кадрова проблема. Які шляхи намагаєтеся знайти для її розв’язання?
— Зокрема плануємо, аби діючі лікарі здобували додаткову спеціалізацію. Наприклад, дерматолог паралельно може поєднувати напрямок алерголога тощо. А ось залучити у штат кардіо- та нейрохірурга буде значно складніше, адже такі вузькі спеціалізації є досить рідкісними в наш час. Втім, якщо держава створить вигідні умови для таких фахівців, забезпечить їхні робочі місця високоякісним обладнанням, то, на мою думку, ситуація може докорінно змінитися. У стратегічних планах медзакладу — надалі працювати над власним покращенням та відновленням, аби наблизитись до європейських стандартів. у відділеннях ЦРЛ замінюватимемо операційні столи на більш сучасні, є необхідність у придбанні артроскопічної стійки для операцій на меніску, суглобах. Постійного дооснащення потребує обладнання, яким користуються офтальмологи та отоларинголог.
Спілкувалася
Леся МІНІБАЄВА.
