Непрацюючі пенсіонери, які проживають на території радіоактивного забруднення, масово позиваються до судів, аби домогтися гарантованого законом нарахування та виплати підвищення до пенсії у розмірі двох мінімальних заробітних плат.
Камінь-каширські пенсіонери вже не один місяць і навіть не один рік позиваються до Пенсійного Фонду щодо перерахунку пенсій та отримання доплат.
Ще з 17 липня 2018 року рішенням Конституційного суду України у справі №6-р/2018 непрацюючим пенсіонерам, які проживають на території радіоактивного забруднення внаслідок аварії на ЧАЕС, відновлено право на отримання доплати до пенсії у розмірі однієї, двох або трьох мінімальних заробітних плат. Така доплата передбачена статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції, чинній до 01.01.2015 р.
Оскільки Камінь-Каширський район належить до зони гарантованого добровільного відселення, відповідно до Закону України “Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи” (Закон №791а-ХІІ), громадяни пенсійного віку мали б отримувати доплати в розмірі двох мінімальних заробітних плат. Але Пенсійний фонд ні після рішення Конституційного суду, ні після відповідної правової позиції Великої Палати Верховного Суду не розпочав їх автоматичне нарахування. Тому пенсіонери і змушені у судовому порядку вимагати «свої кошти».
Хто раніше звернувся з цього приводу до адвокатів, той уже встиг пройти всі етапи та навіть отримує перераховану пенсію. Інші ж тільки починають відстоювати своє законне право на «чорнобильські» доплати. Проте і в одних, і в інших є певні нарікання та претензії.
По-перше, люди обурюються, що в бюджеті України не передбачені асигнування на здійснення нарахувань відповідно до статті 39 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Адже у правовій державі є неприпустимим, що навіть після рішень найвищих судових органів норми законодавства ігноруються. У даному питанні частково проглядається і бездіяльність виконавчої служби.
По-друге, не розуміють пенсіонери, чому при виконанні судових рішень органи Пенсійного фонду все одно чинять «по-своєму». Зокрема, замість нарахування доплат у розмірі двох мінімальних заробітних плат вони здійснюють нарахування в розмірі двох прожиткових мінімумів. До речі, з приводу цього журналісти «Полісся» ще у 2021 році зверталися до головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, однак роз’яснення, на яке сподівалися, ми так і не отримали.
Сьогодні люди знову порушують цю тему, бо хочуть справедливості, хоч і втомилися від походів до адвокатів та судів. І аби все ж донести проблему до вищих органів влади, читачі районки спонукали журналістів звернутися до народної депутатки Ірини Констанкевич. Як зазначила народна обраниця – з ідентичними зверненнями до неї звертались далеко неодноразово зі всього округу, йдеться не лише про камінь-каширських пенсіонерів, а й маневицьких, ківерцівських, любешівських. Жодне звернення не лишилось без уваги. Парламентарка у свою чергу направляла десятки депутатських запитів не лише в Головне Управління Пенсійного фонду України у Волинській області, а й до Уряду, Міністерства соціальної політики України та ПФУ, щоб отримати достовірну інформацію, знайти відповіді на питання та виправити несправедливість.
Відтак у Волинському обласному управлінні пояснили, посилаючись на пункт 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 06.12.2016 №1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», чому при встановленні доплат за деякими судовими рішеннями бралася не мінімальна заробітна плата, а прожитковий мінімум.
Мовляв «встановлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат, крім розрахунку щорічного обсягу фінансування статутної діяльності політичних партій. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року».
Важливим також є формулювання рішень судів (від цього залежить, як вчинить пенсійний фонд): “здійнити перерахунок і невідкладно виплатити або виплатити до дати…” – тоді фонд зобов’язаний це зробити до вказаної дати. Тобто від якості підготовленої позовної заяви до суду та формулювання суддею рішення залежить кінцевий результат.
У Міністерстві соціальної політики дали зрозуміти, що поки що не реально зробити так, аби нарахування доплат для непрацюючих пенсіонерів, які проживають у зоні гарантованого добровільного відселення, відбувалося без судових тяганин.
«В умовах збройної агресії Російської Федерації проти України постали нові фінансово-економічні, соціальні та екологічні виклики перед українським народом і нові зобов’язання перед державою, зокрема щодо соціального забезпечення осіб, які постраждали від воєнних дій у період із 19.02.2014 р. і потребують додаткового соціального захисту. У зв’язку з цим розв’язання питання соціального захисту осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, потребує напрацювання нових комплексних і системних підходів», – відповіла на депутатське звернення Ірині Констанкевич міністерка соціальної політики Оксана Жолнович.
Тож чи вдасться камінь-каширським пенсіонерам все ж домогтися належних їм виплат за ст. 39 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі двох мінімальних заробітних плат, спрогнозувати складно. Адже йдеться про чималі суми: 6700 (розмір мінімальної зарплати станом на сьогодні) х 2 = 13000 грн. Позаяк значна частина наших краян отримує пенсії на рівні 2-3 тисяч гривень.
До речі, якщо порівняти дані про кількість виконаних судових рішень по перерахунку пенсій непрацюючим пенсіонерам за вищеозначеною нормою закону (даними Мінсоцполітики поділилася народна депутатка Ірина Констанкевич, яка попередньо зверталася до Міністерства для всебічного з‘ясування ситуації) бачимо, що на Волині протягом 2016-2022 років це зроблено для 7,7 тисячі чорнобильських пенсіонерів, а у Київській області лише для 2,8 тисячі пенсіонерів. Тоді як у Рівненській області ця кількість становить 31,3 тисячі, у Житомирській – 35,5 тисячі.
Тетяна ПРИХОДЬКО.
