Із настанням літнього тепла помітно пожвавішав рух автотранспорту на міських вулицях. В окремих місцях переходити дорогу стало небезпечно. Учасником такої ситуації днями випало стати самому.
Відомо, що велосипе-дист — такий же учасник руху, як і інші рухомі засоби, приміром, авто, трактор тощо. Тож, маючи потребу пере-братися на протилеж-ний бік вулиці біля райвідділу поліції, я зупинив свій велосипед і взявся перетинати дорогу пішохідним переходом. Ступивши кілька кроків, завмер від переляку: авто якогось любителя швидкої їзди ледве не збило мене. Поруч стояли троє поліцейських з автома-тами. Я підійшов до них і запитав, чи бачили вони ту ситуація, у якій я щойно опинився не з власної провини. Вони відповіли, що, на жаль, нічого не бачили. Може й так, не бачили. Натомість правоохоронці запитали, чи не запам’я-тав я номер авто. Що міг сказати? По-перше, від такого переляку можна навіть забути, як тебе звуть, а, по-друге, “шумахер” ще дужче натиснув на газ і миттєво зник з місця пригоди.
Для чого виношу це на широкий загал? Пере-дусім, аби застерегти містян: не думайте, що пішохідний перехід — безпечне місце на дорозі. Перетинаючи вулицю, будьте готові до несподіванки, бо окремі водії поводять себе зухвало, не поважають пішоходів. На поведінку таких горе-лиходіїв обов’язково слід звернути увагу поліції і найсуворіше карати.
Заради справедли-вості треба визнати, що дорожня розмітка для позначення місць пере-ходу вулиць у вигляді “зебри” на дорогах міста переважно стерлася. Міській владі, комунальним службам варто подбати про її відновлення вже сього-дні, не відкладаючи на потім, наприклад, на осінь.
Микола МАЛЯРЧУК, м.Камінь-Каширський.
