Душевна щирість, неперевершений педагогічний талант
і стовідсоткова відданість музиці. Це все про викладачку Камінь-Каширської школи мистецтв Галину Триндюк.
Камінь-каширці напрочуд потужно збагачують сучасне українське бандурництво. Вони вміло привносять в нього нове звучання, роблять близьким й зрозумілим для все ширшого кола слухачів, своєю професійною, оригінальною грою пропагують національну культуру серед земляків, співвітчизників, а також іноземців. Зокрема, йдеться про педагога високої проби Галину Триндюк (на фото) та її вихованців. Протягом майже тридцяти років, що Галина Іванівна викладає у Камінь-Каширській школі мистецтв, яку колись сама ж і закінчила, їй гарно вдається навчати учнів виконавській майстерності, тонко відчувати інструмент. Також із невичерпним завзяттям музиканти, а таких за цей час талановита наставниця виховала понад тридцять п’ять, досягають вершин визнання, стають переможцями вітчизняних і міжнародних конкурсів. Окремі, як і вона, присвятили себе викладацькій діяльності.
З теплотою в голосі згадує пані Галина про першу свою вихованку Тетяну Гордійчук – нині солістку Одеської обласної філармонії, лауреатку міжнародних конкурсів. Галина Іванівна завше щиро пишається професійними успіхами Тетяни, а також кожного свого учня чи учениці, додаючи, що всіх їх об’єднує одне – неймовірно сильна любов до музики, бандури. Зі слів педагога, їй особисто достатньо було лише раз у дитинстві почути чарівний голос цього інструменту, щоб полюбити його назавжди.
– Бандура запала мені в душу настільки міцно, що вже ми з нею товаришуємо понад 4 десятиліття. Тій дружбі посприяла моя родина, точніше сестра Наталка, яка дуже гарно грала і тим мене вразила. Після одного імпровізованого домашнього концерту за її участі вже знала, що конче мушу й собі навчитися тому мистецтву. Закінчила в Камені-Каширському музичну школу, потім Луцьке культосвітнє училище, далі — Рівненський державний інститут культури. 1995 року знову повернулася в стіни рідного навчального закладу. Була учасницею та керівницею народних інструментальних, вокальних колективів у Камінь-Каширському районному будинку культури. У школі мистецтв очолюю відділ народних інструментів, дитячий ансамбль бандуристів. Обожнюю обрану справу та дітей. Дуже приємно, тепло на душі від того, що можу їм допомогти розвиватися в музиці, бачити, як яскраво горять їхні очі під час занять, концертів, конкурсів. Вже складно й полічити, скільки ми разом здобули перемог. Ось тільки деякі відвідані міста назву: Канів, Запоріжжя, Київ, Чернігів, а так географія наших поїздок – вся Україна. Не сидимо на місці, рухаємося. Сьогодні, зважаючи, що ситуація непроста, йде війна, представляємо себе дистанційно. Але і попри це маємо здобутки. Українська бандура звучить навіть за кордоном. Двоє моїх учениць вимушено покинули територію України. Зараз вони проживають в Німеччині та Чехії, ми займаємося онлайн, і там вони показують свою національну приналежність, наживо музикують для німців, чехів, останні подивовані нашою бандурою, – розповідає співрозмовниця.
Окрім гри на бандурі Галина Триндюк любить співати (володіє дуже гарним тембром голосу – колоратурним сопрано – підвид оперного, який відрізняється гучністю, мелодійністю, відтінковим забарвленням – Авт.), тому нерідко гру поєднує з акомпануванням. Без співу, каже жінка, не минають родинні зустрічі, свята. У власній педагогічній практиці теж застосовує свій вокальний талант, на особистому прикладі показує учням, яким чином можна вдало доповнювати бандуру співом. Нерідко робить аранжування на популярні композиції, адже вважає, що зіграти на бандурі можна будь-що, і це завше звучить красиво. Тим паче чогось нового хочеться і учням, тож вони охоче експериментують.
– Разом із учнями ми доводимо слухачам, що бандура дуже сучасна, не забуваючи наші національні надбання, корені. Вирішили, що вона чудово підходить, аби передати Стефанію Kalush Orchestra (Калуш Оркестра – переможці цьогорічного Євробачення від України – Авт.), Молитву за Україну, яку першопочатково виконала Українська капела бандуристів імені Тараса Шевченка, інші відомі тепер композиції. Діти зацікавлені тим, аби зіграти ці мелодії, бажають проявляти себе в музиці, вокалі. Радію, що є для них у тому прикладом. Коли вчу їх співати, то зі сторони не раз кажуть, що “твої діти співають так, як ти”. Для педагога такі слова дорогого вартують, отже його цінують, – додає Галина Триндюк.
Цими днями Галина Іванівна святкує поважний життєвий ювілей — у народі його звуть золотим. Миру, здоров’я і добра Вам, шановна імениннице! З роси і води! З Днем музики і Днем учителя!
Олександр ПРИЙМАК.
