Своєрідним флагманом із ведення мисливського господарства на території Камінь-Каширщини є громадська організація «Сто ходів». Площа угідь, що перебувають у підпорядкуванні приватних орендарів, становить 18 тисяч 539 гектарів та є найбільшою серед семи інших мисливських об’єднань району. Територія господарства поширюється на лісові масиви Великообзирського, Сошичненського, Карпилівського та Бахівського військового лісництв.
Мисливська фауна природнього комплексу багата на лосів, косуль, зайців, кабанів. Сюди заходять навіть олені, але лише для того, аби залишити потомство, тож надовго тут не затримуються. Зі збільшенням поголів’я звіра з’явилися і вовки. Крім того, уже другий рік поспіль в межах угідь живуть екзотичні для нашої місцевості хижаки та найбільші кішки Європи – рисі. А минулоріч мисливці почали вдосконалювати орнітофауну — запустили пів сотні фазанів.
— Через воєнні дії в Україні будь-які види полювання цього року не дозволені. Втім роботу з охорони тварин, їх підгодівлі та розведення ніхто не відміняв, — розповідає голова громадської організації «Сто ходів» Степан Федік. — Ми працюємо над заготівлею кормів, відстежуємо чисельність основних мисливських видів звіра, вживаємо заходів у боротьбі з хворобами, однією з яких є африканська чума.
Незважаючи на інтенсивність полювання, з року в рік поступово зростає кількість дичини. На природоохоронні заходи, розвиток та утримання мисливського господарства вкладаємо набагато більше коштів, аніж, до прикладу, можемо виручити з продажу ліцензій на полювання. У рік на ці потреби затрачається понад мільйон гривень. Щороку сіємо по 20 гектарів вівса і солодкої кукурудзи — улюблених ласощів кабанів.
Територія господарства поділена на 4 єгерських обходи, тож через день відповідальні за визначені ділянки розкладають гостинці у спеціальні годівнички. Загалом на підкормку звіра витрачаємо у сезон 50 тонн кукурудзи.
Для розведення звіра спорудили серед лісу вольєр площею понад гектар. Нині тут живе самиця дикого кабана — Люся. Будучи всеїдною, разом із потомством вона радо зустрічає бажаючих поділитися принесеними смаколиками.
Попри воєнний час, на жаль, знаходяться люди, які у браконьєрський спосіб полюють на дичину. Нерідко представники єгерської служби знаходять пастки, різноманітні знаряддя лову, розкладені на шляхах, якими ходять звірі. На одній із таких стежок знайшли одразу 40 петель. Щойно виведене потомство диких звірів може стати здобиччю свійських собак, яких до лісу за компанію беруть їхні власники. Єгері були свідками непоодиноких випадків, коли пес несе в зубах дитинча косулі чи кози. Тож природоохоронці просять зважати на це і не брати з собою у лісову подорож чотирилапих улюбленців. Природолюби навчають культури полювання, розповідають і деталі справи. До прикладу, під час полювання не можна відстрілювати самку, адже остання має залишати потомство. Самка як ватажок йде першою під час загонки звіра, а тому не помітити її складно.
Підприємство «Сто ходів» з огляду на різні причини сьогодні терпить фінансову скруту. Однак і в цих умовах його члени знаходять можливості допомагати українським захисникам у боротьбі з ворогом. Тепловізори, прилади нічного бачення десятки автомобілів, генераторні станції, турнікети – далеко неповний перелік того, що доставили на передову воїнам, а також на північні кордони країни, де стрій тримають бійці територіальної оборони.
Леся МІНІБАЄВА.
