Щоб зійти на вершину омріяного олімпу, любешівець наполегливо демонструє свої здібності на важкоатлетичному помості у Франції.
П’ятиразовий чемпіон України з важкої атлетики, призер європейської першості (2007 року) Богдан Токар із села Судче свого часу пізнавав переможний смак нагород на національній арені та за кордоном. Тепер має намір очолити п’єдестал пошани іноземної країни, виступаючи за спортивний клуб у французькому Марселі. Свої силові якості впродовж п’яти останніх років він вдосконалює на базі професійного осередку “Haltrophilie Club de Marseille”.
У пошуках кращої долі нерідко українські спортсмени прокладають свій кар’єрний маршрут за кордон. Тож до когорти спортивних емігрантів можна упевнено віднести і Богдана Токара. Тридцятитрирічний важкоатлет отримав громадянство Франції та у майбутньому виступатиме під прапором цієї країни на чемпіонатах з важкої атлетики. Напередодні чергових важливих змагань, результат яких має закріпити статус нашого земляка в рейтинговій таблиці, він поспілкувався із журналістами «Полісся». Богдан висловив сподівання щодо своєї участі в складі збірної Франції на літніх Олімпійських іграх 2024-го, що проходитимуть у Парижі.
— У світі спорту кожен сам визначає для себе шлях до самореалізації. Я ж відчуваю у собі сили здійснити мрію спортсмена — потрапити на олімпіаду, а з тим поборотися за нагороду. Із свого досвіду вважаю, що втілити задумане значно простіше саме за кордоном. Все ж не забуваю, що фундаметальні вміння та перші спортивні трофеї я здобув саме на рідній Волині, — зауважив важкоатлет.
Знайомство сільського хлопця зі штангою розпочалося несподівано для нього самого. Перспективного спортсмена в особі Богдана угледів заслужений тренер Володимир Левчук у Луцьку, коли той мав намір вступити до військового ліцею з посиленою фізичною підготовкою. Юнак пророкував собі футбольне майбутнє. Натомість доля розпорядилася інакше: наставник переконав його, що завдяки фізичним даним Богдана саме на важкоатлетичному помості він виглядатиме значно гармонійніше.
Так, за кілька років тренувань висококласний спортсмен довів своєму тренеру, що той не помилився з вибором підопічного. Спортсмен-початківець швидко навчався, тож не менш стрімко прогресував. У 2007 виборов бронзову нагороду Чемпіонату Європи в Іспанії серед юнаків, а через два роки став чемпіоном України серед дорослих, що забезпечило йому прописку у складі української національної збірної. Через рік інтенсивної спортивної діяльності Богдан Токар вступив до національного університету фізичного виховання і спорту у Києві, а поряд із цим посипались нагороди та визнання. Відтоді він ставав п’ятиразовим чемпіоном країни, брав участь у європейських змаганнях, у яких здобував непогані результати. У ваговій категорії 69 кілограмів Богдан підіймав 135 кілограмів у ривку та 169 у поштовху.
— Після чергової перемоги на чемпіонаті України у 2016 році вирішив погостювати у друга, також спортсмена-важкоатлета, котрий на той час проживав в Парижі. Втім сталося так, що залишився назавжди. Передусім там мене вразила якісна державна підтримка цього виду спорту. Це допомагає важкоатлетам досягати високих результатів не «всупереч», як це, на жаль, часто відбувається в нашій державі, а «завдяки». Насправді професійних шкіл в Україні є досить багато, однак мало із них має належну підтримку. Чого не скажеш про ставлення французів у цьому сегменті. Спортсмен мого рівня спроможний легко утримувати родину у фінансовому плані. Крім того, залишитися тут спонукала й сама країна з її чудовими краєвидами, привітними людьми та кар’єрними можливостями, — пояснює причину переїзду Богдан.
Та найважливішим своїм здобутком він вважає свою родину — дружину та дворічну донечку, які, за його словами, не дають спортсмену зупинятися на шляху до поставленої мети, є для нього мотиваторами та допомагають досягати високих результатів як у кар’єрі, так і в житті. Улюбленої справи залишати не збирається. Цим видом спорту, зізнається, займатиметься, доки вистачить сили.
Леся Мінібаєва.
