Добігає до фінішу нелегкий 2021 рік. Війна, економічна криза, коронавірус, нестабільність, корупція — усе це та багато іншого є реаліями сьогодення, які супроводжують українців та безпосередньо впливають на їхнє життя. Ми сьогодні заходимо у дуже непростий енергетичний сезон. Але разом з тим прожили рік в умовах децентралізації, де базовою адміністративною одиницею стала територіальна громада. А ще відбулося укрупнення районів.
Як живеться і працюється в умовах децентралізації в новому укрупненому районі? Як новий адміністративний устрій впливає на виконання депутатських обов’язків? Про це та інше ми запитали в депутата Волинської обласної ради Анатолія Буська. Анатолій Федорович вже давно не потребує особливого представлення — активний громадський діяч, волонтер, нагороджений багатьма державними і релігійними відзнаками. Порядний, чесний, врівноважений і людяний. При цьому не забуває про найголовніше покликання — бути людиною, у якої слово не розходиться з ділом, доброчинцем, який не веде ліку своїм добрим справам, а примножує їх, людиною, з якою просто досить приємно поговорити, аби повірити у її щирість.
— Анатолію Федоровичу, ви уже впродовж шістнадцяти років є депутатом місцевих рад. До обласної ради обрані вдруге поспіль. Як вам вдається сумлінно виконувати свій депутатський обов’язок в умовах децентралізації у найвищому представницькому органі нашого краю?
— Як депутат обласної ради я провадив свою діяльність згідно із Законом “Про місцеве самоврядування в Україні” та регламентом Волинської обласної ради в інтересах територіальної громади та виборців району. Це для мене висока честь і мій депутатський обов’язок.
Брав активну участь у всіх сесійних засіданнях, у засіданнях постійних профільних комісій, які проводилися регулярно. Кожен депутат будь-якого рівня повинен робити усе можливе для того, аби в селі, місті, районі, області, загалом в Україні був порядок, діяли право і Конституція. Депутати, натискаючи кнопку під час голосування, мають бути чесними перед виборцями, пам’ятати про їхні інтереси і потреби. Нести відповідальність за свої рішення і їх наслідки, які відповідають і впливають на розвиток усіх сфер нашої країни.
— А що конкретно і найважливіше вам вдалося зробити за цей рік депутатства? Скільки і на які об’єкти вашого округу вдалося залучити коштів за цей період?
— Завдяки налагодженій співпраці із колегами-депутатами обласної ради, її головою, обласною державною адміністрацією, а також із міською і районною владою вдалося вирішити ряд наболілих проблем міста і району. Не буду піаритись на конкретних цифрах, хай про це скажуть депутати міської і районної рад, їхні керівники, а головне — мої виборці. А мені не соромно перед ними і громадою міста за те, що вдалося зробити. Хотів би лише зазначити, що завдяки співпраці з народними депутатами України Іриною Констанкевич і В’ячеславом Рубльовим кошти виділені на ремонт покрівлі Камінь-Каширського ліцею №1, встановлення сучасних відеокамер спостереження, що дозволить поліпшити безпеку громадян у місті Камені-Каширському, освітлення вулиці Комарова у Камені-Каширському, ремонт внутрішніх туалетів у ліцеї села Брониця.
— Анатолію Федоровичу, до вас часто звертаються виборці як до підприємця і депутата обласної ради щодо надання допомоги на лікування і вирішення інших життєвих проблем?
— Так. У Камені-Каширському по вулиці Шевченка, 5 знаходиться моя приймальня, де працює на громадських засадах помічник-консультант. Отже, сюди приходять жителі міста і району по допомогу на лікування та на інші нагальні непередбачені потреби. В силу можливого стараюся всім допомогти за рахунок коштів особистого депутатського фонду і власних коштів. Незважаючи на те, що у зв’язку з коронавірусом приймальня працювала з вимушеними перервами, за цей депутатський рік було прийнято і задоволено більше 200 звернень громадян і надано матеріальну допомогу на суму понад 500 тисяч гривень.
Я також долучаюся до волонтерської діяльності та надання матеріальної допомоги військовим у зоні ООС (АТО), підтримую матеріально колег-волонтерів, зокрема, їхні поїздки на передові рубежі фронту на Сході України.
— Рік, що невдовзі закінчиться, був надто непростим у всіх сферах. Чого чекає Анатолій Бусько від нового 2022 року, про що мріє?
— Я чекаю і мрію про те, щоб швидше закінчилася ця гібридна, нікому не потрібна, війна, щоб не гинули наші воїни на передовій, щоб настав на нашій землі довгоочікуваний мир.
Я мрію про те, аби влада в Україні завжди пам’ятала, що народ довіряє їй лише на певний, визначений законом, час свої законні права. Влада має служити народові, а не народ існувати для влади.
Я мрію про державу, в якій приватна власність і особиста гідність людини будуть захищені законом, а Нагорна проповідь нашого Спасителя стане найвищою духовною цінністю і правилом нашого життя.
— А що побажає Анатолій Бусько своїм виборцям, територіальній громаді міста і району у новому 2022 році?
— Жити і працювати, як велить совість, любити навколишній світ, не завдаючи йому болю підлістю, що є, мабуть, найголовнішим у житті людини.
Бажаю всім доброго здоров’я, мудрості, добра, благополуччя та непорушної віри у щасливе майбутнє під Божим благословенням.
Нехай рідне місто, район розвиваються і квітнуть нашими прагненнями, працею, мріями.
— Дякую, Анатолію Федоровичу. Хай збуваються і ваші мрії й задуми на тернистих депутатських шляхах.
Спілкувався
Віталій НЕСТЕРУК.
