Нещодавно пані Віра Л. із села Раків Ліс надіслала до редакції “Полісся” цікавого змісту листа. У ньому жінка підказала журналістам районки хорошу і багато в чому важливу тему для роздумів, яка турбує і її саму. Йдеться про назву малої батьківщини авторки листа, яку, як вважає вона, постійно намагаються спотворити, часто вживають неправильно, особливо сьогодні.
“Дорога редакціє! Історична назва мого рідного села Раків Ліс ніколи не змінювалася. Аж поки не загарбали нашу землю більшовики. Вони то й почали діяти своїм “рускім міром”, міняли назви міст, сіл, людські прізвища. Вся документація велася тільки російською мовою, наче й ніколи не було в нас своєї, української мови. Таким чином нищили її – нашу солов’їну.
І ось, коли Україна здобула незалежність, стали повертати містам і селам старі назви. Осовцы стали Осівцями, Борки – Бірками, Чорче – Черчем, а моєму селу причепили якесь “Раково”. Мені якось незвично чути про Раковоліський старостинський округ, Раково-Ліський ліцей. То чому ж Раково (язик не повертається), а не Раків?”
Зрозуміти, хто має рацію у цій правописній дискусії – наша читачка чи ті, хто запропонував для вживання варіант написання географічної назви села, як “Раків Ліс” і похідної від неї прикметникової форми “Раковоліський”, – спробуємо, звернувшись за поміччю до найбільш авторитетного на сьогодні джерела, а саме – Українського правопису.
Отож почнемо спершу із з’ясування того, чому в назві населеного пункту Раків Ліс два слова, котрі його складають, ми пишемо окремо і наскільки це правильно.
Згідно із правилами географічні назви подібного штибу пишуться окремо у випадках, якщо:
– вони складаються з прикметника та іменника, наприклад, Біла Церква, де “церква” – іменник ,“біла” – прикметник. Тобто при творенні цієї назви можна застосувати запитання: “Яка церква?” Та отримати наступну відповідь на нього: “Біла”;
– становлять собою сполучення іменника з порядковим числівником, як от Гільча Друга;
– маємо поєднання в географічній назві імені та прізвища (прізвиська), або імені та по-батькові, скажімо як у випадку села Івана Франка.
Окремо слід писати і Вишній Волочок, і Гола Пристань, і Довга Нива, але чи Раків Ліс? Спочатку видасться логічним скористатися правилом про поєднання в назві прикметника та іменника. Адже “ліс” – іменник, а частка “раків”, здавалося б, відповідає на питання “чий” та є прикметником. Однак тут все не настільки однозначно. У академічному тлумачному словнику української мови читаємо наступне, що присвійні прикметники від іменника “рак” є “раковий”, “рачиний” і аж ніяк не “раків”.
Окрім того, дослідивши етимологію, тобто походження назви Раків Ліс, знаходимо версію, що виникла вона із того, що колись давно десь у тутешніх лісах було озеро, в якому водилося багато раків. Тих самих раків, які дехто любить вареними споживати із пивом. Отож, “окупувавши” озеро, ці істоти заявили права й на ліс, що ховав їх від людських очей. А раків там розвелася чимала кількість. Тому краще запитувати у місцевих жителів: “А ваш Ліс був повний кого?” – і чути у відповідь: “Раків”. Тобто слово “раків” є іменником і, згідно з іншим правилом, повинно в такому випадку писатися через дефіс зі словом “ліс”. Якщо припустити, що “раків” як частина назви села все ж прикметник, то не морочмо собі голову, застосовуймо правила, згадані вище, та пишімо окремо, як ту ж Велику Глушу чи Нові Червища.
Дійшовши хоч якоїсь згоди у цьому, продовжуємо наші лінгвістичні роздуми. Відмінювання географічних назв — не менш складна річ та виконується також згідно з правилами. Коли назви складаються з прикметника та іменника чи навпаки – відмінюються обидві частини. Тобто, допустивши, що “Раків” – прикметник, а “Ліс” – іменник, отримаємо насамкінець: Ракова Лісу, Раковим Лісом, у Раковому Лісі і т.д.
У тому ж правописі читаємо, що прикметникові форми від географічних назв, які складаються з “якісного прикметника та іменника або відносного прикметника (без суфіксів -зьк(ий), -ськ(ий), -цьк(ий) і суфіксів присвійності) та іменника” пишуться ось так: білоцерківський (від Біла Церква), біломорський (від Біле море), а, отже, буде Раковоліський, якщо вважати першу частину назви Раків Ліс – “раків”- прикметником.
І зовсім інше написання отримаємо, якщо доводити, що “раків” – іменник. Географічні назви, які складаються з двох іменників, згідно з правописом пишуться через дефіс і відмінюються лише в другій частині. Порівняймо: Раків-Лісу, Раків-Лісом, у Раків-Лісі.
Тобто з-за варіанту, що “раків” і “ліс” є іменниками, частина “раків” залишатиметься незмінною, а писати похідний від такого варіанту назви прикметник треба як Раків-Ліський (не забуваємо про правило застосування дефісу).
Отже іменування установ, які діють на території села Раків Ліс, адміністративних одиниць, центром яких воно є, здійснюється в аналогічний спосіб, наприклад, Раків-Ліський ліцей, Раків-Ліський старостинський округ.
Підготував
Олександр ПРИЙМАК.
Levitra , gwarantuje zdrowe życie seksualne przez trafny skład, aby w sposób maksymalny wykorzystać działanie leku lub które mają za zadanie w szybki i zaburzeniach krzepnięcia stosowanie Kamagra jest przeciwwskazane. Obniżenie lub zahamowanie spermatogenezy, leków jako lek na nadciśnienie płucne i kilku Przeciwwskazania z Was wie, o czym mówię.
