Вона в усі часи була основою життя. Нічого не змінилося і нині.
Наприкінці минулого року Камінь-Каширська територіальна громада отримала у комунальну власність майже 5 тисяч гектарів земель. У результаті вона здобула потужне додаткове джерело доходів, а заодно і відповідальність за ефективне та раціональне їх використання. Отож яким чином міська рада тепер використовує передані їй землі і чи вдалося отримати від них додаткові кошти у казну? Чи змінилося життя громади після старту земельної реформи?
Про це та інше ми поспілкувалися із начальником управління земельних відносин, кадастру та екологічної безпеки Камінь-Каширської міської ради Володимиром Королем.
До земель громади зростає зацікавленість охочих їх орендувати
— Володимире Петровичу, передача земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об’єднаних територіальних громад мала би суттєво розширити їх повноваження щодо управління землями та дати можливість самостійно формувати дохідну частину місцевих бюджетів у частині плати за землю. Чи сталося так насправді?
— Частково так. Наразі ми проводимо інвентаризацію: виявляємо вільні площі та ті, що використовуються без правовстановлюючих документів, і намагаємося навести лад. Це непросто, адже успадкували клопоти не лише міської ради, а й колишніх сільських рад. Проте певні результати вже маємо. У порівнянні з минулим роком у нас вдвічі збільшилися надходження до міського бюджету податку за землю. Втім, якщо говорити про можливість наповнення казни за рахунок продажу права оренди земель сільськогосподарського призначення, то тут поки що не можемо нічим похвалитися. Відповідно до законодавства, громада не має права продавати землю, але вона може продавати на аукціоні право на її оренду. Та ця процедура наразі ще не прописана в нормативно-правових актах. Відтак чекаємо, коли ж буде прийнята відповідна постанова. Разом з тим активно працюємо над підготовкою земельних ділянок для виставлення на аукціон права їх оренди.
— А чи багато в громаді є земель сільськогосподарського призначення, які можна надавати в оренду, і якої вони якості?
— Загальна територія нашої новоствореної Камінь-Каширської громади – 142527,6 га. З них 54092,2 га – сільськогосподарські землі, 67466,51 га – лісогосподарські. Останні згідно з матеріалами лісоупорядкування належать до земель лісового фонду, вони надані в користування лісгоспам. Землями сільськогосподарського призначення державної власності розпоряджається Головне управління Держгеокадастру у Волинській області. А громада розпоряджається землями запасу і резерву комунальної власності. Їх у нас є понад 6 тисяч гектарів і всі вони мають різну оціночну вартість. Реєстрацію, зокрема тих, що передав нам Держгеокадастр, вже майже завершили (відсотків на 70), наразі на етапі внесення в реєстр. А передали нам всі землі, що знаходяться за межами населених пунктів, крім тих, що надані державному підприємству «Гріненерго» у постійне користування.
— Чи можна приблизно спрогнозувати, скільки отримає міський бюджет від оренди сільськогосподарських земель?
— Ні, звичайно, бо ж на торгах стартова вартість може в рази зрости. Але, якщо нам вдасться виставити на аукціон хоча б 800 гектарів, то можна сподіватися на досить суттєве наповнення міського бюджету.
— А чи є охочі орендувати площі на Камінь-Каширщині?
— Є. І я б сказав, що останнім часом зацікавленість нашими землями зростає. Чому? Можливо тому, що в інших регіонах більшість земель уже використовується. Наші ж наразі лежать незайманими.
Земля має давати користь її власникам
— Кожен громадянин України, якому виповнилося 18 років, має право безоплатно отримати у приватну власність п’ять ділянок землі для різних потреб: спорудження будинку, розміщення гаража, для садівництва, для ведення особистого селянського господарства і для будівництва дачі. Чи готова і чи може міська рада забезпечити це право кожного жителя громади?
— Не в повній мірі, але так. Зазначу, що зараз ми спільно із старостами розробили алгоритм щодо використання всіх земель. Наприклад, проаналізували кількісний та якісний склад земель у кожному старостинському окрузі і передбачили певну кількість гектарів для учасників АТО/ООС. Крім того маємо намір відвести деякі площі під особисте селянське господарство для працівників соціальної сфери, які не мають паїв. Із 6,6 тисячі га земель резерву і запасу, а це деякі угіддя для пасовищ та сінокосів і переважно сільгоспугіддя, у нас значна частина земель є вільною. Хоча, зазначу, Камінь-Каширська територіальна громада наразі не має жодного офіційного пасовища. Тому у планах – їх реєстрація. Тільки це — питання часу: спочатку маємо зібрати відповідну інформацію про кількість корів, коней у населених пунктах, потім підібрати площу, виготовити на неї документацію, зареєструвати в системі. Плануємо також на тих землях, де люди тримають городи, надавати землю для ведення особистого селянського господарства. А ті площі, що вільні, будемо здавати в оренду.
— А як щодо виділення землі під садівництво? Дедалі частіше наші краяни, щоб не їхати працювати на «пана» за кордоном, зважуються започаткувати свою справу, зокрема, вирощування ягід полуниці, малини, лохини…
— Камінь-Каширська громада не має такої землі, яку могла б надати під садівництво. У місті щоправда діє садівничий кооператив, який розміщений з лівого боку дороги у напрямку на Воєгоща — «на дачах». Лише його члени можуть займатися садівництвом.
— Тобто громада не має перспективи розвитку цього напрямку?
— Чому ж. Приватники можуть запросто провести зміну цільового призначення земельних ділянок і розвивати на них садівництво. Наприклад, на тих же паях, якщо процедура з оформленням у законне користування доведена до кінця.
— До речі, а чи всі власники земельних часток (паїв) нашої громади це зробили?
— На жаль, ні. У жодному старостинському окрузі немає стовідсоткового паювання. Багато людей, маючи сертифікат, думають, що вони вже власники земельного наділу. Але процедура вважається завершеною, коли виготовлено правовстановлюючі документи та зареєстроване право на пай. Відтак це потрібно всім завершити до 2025 року. Інакше невитребувані паї (це паї, на які видані сертифікати, але вони не приватизовані) з 1 січня 2025 року перейдуть у комунальну власність об’єднаної територіальної громади. А тому рекомендуємо власникам сертифікатів на пай чи їх спадкоємцям перевірити, чи є державний акт, свідоцтво про право власності чи витяг з реєстру речових прав. Якщо немає — потрібно звернутися до землевпорядної організації для виготовлення відповідної документації. Так само закликаємо громадян, які отримали наділи для житлового будівництва відповідно до рішення міської ради, завершити їх приватизацію. Щоб можна було дійсно говорити про ефективне використання земель.
— Однак не гарантовано, що після приватизації земля буде ефективно використовуватися. Як приклад ситуація, яку журналістам повідали наші читачі: громадяни, що отримали по 2 га під особисте селянське господарство там, де містяни тримали городи, їх не використовують в повній мірі. Виходить, частина площі пустує і з року в рік заростає чагарниками.
— У таких випадках можна звертатися у сільгоспінспекцію Головного управління Держгеокадастру Волинської області і через суд недбалого господаря можуть змусити повернути землю за нецільове її використання. Бо ж земля не повинна лежати «мертвим вантажем».
— Так як і земля комунальної власності?
— Так. Сподіваємося, Україна створить цивілізовані та справедливі правила, прозорі процедури отримання ділянок і нам вдасться залучити інвесторів.
Спілкувалася
Тетяна ПРИХОДЬКО.
