Житель села Черче Богдан Ліпич замахнувся проїхати на велосипеді понад 5 тисяч кілометрів, відвідати десять країн Балканського регіону, познайомитися з їхнім способом життя, культурою, традиціями… і, звичайно ж, розповісти іноземцям про Україну. А щоб інші також відчули той смак неймовірної пригоди, яка його очікує попереду, камінь-каширський екстремал пообіцяв час від часу залишати на сторінці особистого блогу Lipich Blog текстові, фото- та відеозвіти, якими ілюструватиме мандрівку. Тож краяни, і не лише вони, зможуть стежити за всіма маршрутами Богдана та знати, як йому вдаватиметься втілювати задумане. Слідкуватимемо за його подорожжю Європою і ми, журналісти “Полісся”.
Нагадаємо читачам, що два роки тому Богдан упродовж місяця дістався двоколісним із Черче аж до столиці Франції – Парижу. Тоді впродовж цікавого та водночас непростого велотуру хлопець здолав 2400 кілометрів, минув на своєму шляху сотні вражаючих місцин, побачив інакший, багато в чому не схожий на знайомий йому світ.
Цього разу відчайдух із поліського села, зваживши на досвід попередньої поїздки, котра видалася щедрою на різні непередбачувані ситуації, підготувався більш серйозно: обзавівся новим, міцнішим байком, який зможе витримати далеку дорогу, запасся найнеобхіднішими речами і велоінвентарем, а ще вакцинувався від коронавірусу й отримав спеціальний паспорт, що підтверджує це, як того вимагає нинішній непростий час. Звісно, тепер теж може трапитися будь-що, але до всіх неприємностей, переконує велоентузіаст, він фізично, психологічно й технічно готовий краще.
Напередодні мандрівки Богдан завітав у редакцію районки, де ми мали з ним приємну бесіду. Отож, чого нового нам повідав хлопець, якому завше не сидиться вдома. Насамперед дізналися від нього про те, до яких країн він конкретно прямує. Перелік, скажемо відразу, чималий: Молдова, Румунія, Туреччина, Болгарія, Македонія, Албанія, Чорногорія, Боснія і Герцоговина, Хорватія, Сербія. Разом їх десять. І кожна — різна, вражаюча та варта уваги.
— Я відкоригував список речей, які потрібно взяти у мандрівку: деякі викреслив, частину навпаки додав. Окрім того зрозумів, що попередньої відстані 2400 кілометрів мені виявилося малувато, тож зараз замахнувся проїхати вдвічі більше, аж п’ять тисяч кілометрів. Не знаю, скільки у мене займе часу, щоб їх здолати, та впевнений — впродовж шляху буде чому дивуватися й матиму про що подумати. Знову ж таки маю на меті випробувати себе. Адже моя ціль — не лише відвідати країни, пізнати їхнє життя, перейняти досвід, як от яким чином там облаштована велоінфраструктура. У процесі моїх подорожей я також загартовую свій характер, психіку.
Сподіваюся, новий велосипед витримає. Наші місцеві автошляхи поки йому виявилися під силу. Устиг накатати близько п’ятиста кілометрів і все ще нормально. Тільки окремо придбані начіпні пристосування встигли зламатися, але то незначна прикрість, яку легко виправити. Як і все, вважаю, можна виправити. Головне – знати, що з кожної ситуації, якою б вона не була складною, є вихід, і вміти швидко цей вихід знайти, — впевнено каже співрозмовник.
Минулого разу мандрівка Богдану вартувала 17 тисяч 800 гривень. Скільки цього разу витратить — дізнається, повернувшись додому. Наразі йому вдалося дещо зекономити так як з’явилися спонсори, які підтримали ідею нашого земляка, зосібна, подарували велосипед, велоформу і чимало практичних у веломандрівці речей, зробили знижку на всі товари, які Богдану потрібні, пообіцяли забезпечити безкоштовним мобільним зв’язком і інтернетом. Із собою він взяв тільки мінімальну суму коштів, аби показати своїм прикладом, що подорожувати світом можна майже без грошей.
— Планую знімати дуже багато відео та фото. На відміну від першої поїздки, де я користувався тільки мобільним телефоном, у нинішню беру професійніше обладнання: камеру Go Pro та квадрокоптер. Знову вестиму щоденник. Усі звіти із подорожі публікуватиму в Фейсбуці, шукайте їх на сторінці Lipich Blog, — каже насамкінець.
Побажавши гарної дороги і зробивши спільне фото на згадку ми проводжаємо Богдана у його мандри Балканами. Удачі!
Олександр ПРИЙМАК.
