На Камінь-Каширщині гаряча пора не лише за температурними показниками, а й через роботу на полях: жнива, які розпочалися близько трьох тижнів тому, уже на завершальному етапі.
Позасипали свої засіки новим врожаєм зернових не лише селяни-одноосібники, а й сільськогосподарські виробничі кооперативи. Зокрема, СВК «Нуйнівський» майже завершив зернозбиральні роботи на кількастах гектарах. І, як розповідає керівник господарства Микола Сільчук, віджнивували хоч і не з таким результатом, на який сподівалися, та розчаровуватися не збираються, бо ж рік на рік не виходить. Мовляв, минулого літа кооператив спрацював з помітним прибутком завдяки хорошому врожаєві зернових. А тепер от погодні умови склалися так, що намолоти не дуже тішать.
— Ми розраховували, що завдяки дотриманню усіх технологій вирощування пшениці та використання якісного насіння сорту «Самурай» матимемо до 50 центнерів з гектара. Але у червні, коли якраз наливалося колосся, у нас була спека. Тому тепер збіжжя зібрали менше, ніж мало бути за розрахунками. У загальному підсумку середню врожайність пшениці фіксуємо на рівні 36 центнерів з гектара, — розповідає Микола Сільчук.
Але і такі показники є непоганими. Досягти їх вдалося, за словами Миколи Павловича, завдяки дотриманню рекомендацій партнерів (фірми «Ерідон»), їхній насіннєвій продукції, засобам захисту рослин. Бо ж, наприклад, у підсобних господарствах, де працюють без цього, намолоти порівняно менші. А займається хліборобством СВК за рекомендаціями кандидатів сільськогосподарських наук уже кілька років. Тут переконалися: якщо у цю справу не вкладеш, то мало що і отримаєш.
Сьогодні в засіках «Нуйнівського» поверх двохсот тонн пшениці, яку висівали на 60 гектарах, зібрано вже 50 тонн жита (цьогоріч культуру вирощували на 50 гектарах) та 70 тонн ріпаку (ним засівали 90 гектарів). Потрібно ще зібрати овес, під який відвели 35 га. А ще кооператив мав 30 гектарів олійної редьки.
— Землю, на якій працюємо, ми орендуємо: або у селян (паї), або в громади (невитребувані паї). Загалом обробляємо близько 300 гектарів. Не проти і збільшити площі обробітку. Тому, коли люди звертаються з пропозицією орендувати їхній пай, не відмовляємо. Селяни зрозуміли, що їм досить вигідно землю, яку не використовують, надати в оренду господарству і з цього щось отримати, — каже Микола Сільчук.
Досвідчений сільгоспвиробник уже 15 років очолює господарство і за цей час навчився відчувати зміни на товарних ринках. А справа ця в нинішніх умовах дуже непроста.
— Сьогодні СВК не має від держави жодної підтримки. Ще кілька років тому завдяки місцевим програмам могли сподіватися хоч на якийсь мізер, котрий використовували на придбання насіння. Тепер же і того нема, — зауважує Микола Павлович.
Йому без державної опіки доводиться не лише дбати про обробіток земель, вирощування сільгосппродукції, а й про вихід на вигідні ринки збуту. При чому необхідно вправно обходити конкурентів, вибирати надійних партнерів, оминати аферистів та махінаторів. Господарство має сплачувати всі податки, дбати про виплату заробітної плати. До речі, люди тепер стають все більш вимогливі до умов оплати праці. І за мінімалку далеко не кожен погодиться працювати.
А працює в кооперативі разом із керівником і бухгалтером 12 осіб. Має «Нуйнівський» комбайна, два трактори МТЗ, та ще ЮМЗ і ХТЗ. Минулого року спромоглися придбати сівалку. Звісно, обсяги виробництва далеко не ті, якими славилося у минулому нуйнівське господарство. Однак тутешні виробники на чолі із Миколою Сільчуком не втрачають надії на кращі часи.
Тетяна ПРИХОДЬКО,
фото автора.
село Нуйно.
