Після укрупнення районів і завершення процесу об’єднання територіальних громад у місцевих жителів виникла низка питань. Зокрема, що стосується підтримки сімей атовців. Люди звикли до усталених у своїх адмінодиницях порядків і не завжди можуть збагнути, чому тепер в єдиному Камінь-Каширському районі на відстані кількох десятків кілометрів ситуація різниться. Редакція “Полісся” вирішила детальніше довідатися про стан справ у громадах району щодо підтримки сімей загиблих воїнів АТО.
У Камінь-Каширській міській раді прийняли рішення, яким передбачили виділити матерям загиблих у зоні АТО по 10 тисяч гривень грошової підтримки у рік (раніше райрада виділяла по 400 грн щомісячно). Ці кошти виплачуватимуться частинами до певних дат – 8 Березня, Дня матері, Дня захисника України тощо. Також на санаторно-курортне лікування виділятимуть по 10 тисяч гривень «на руки», аби батьки могли самостійно обирати собі місце відпочинку й оздоровлення. Таким чином підтримуватимуть 5 сімей атовців та 2 – афганців.
У Любешівській тергромаді мешкають сім’ї чотирьох загиблих учасників воєнних дій на сході України. Як повідомили у селищній раді, сім’ям з дітьми (а таких в громаді дві) через соцзахист здійснюються щомісячні виплати відповідно до державних гарантій. Місцеві програми не передбачають додаткового фінансування, зокрема й для батьків атовців, які були неодруженими, проте відбувається постійна комунікація влади з людьми. Як зауважив Любешівський селищний голова Олег Кух, намагаються працювати на випередження: знати про проблеми цих сімей заздалегідь і не чекати звернень. Так, ситуацію контролюють старости, соціальні служби. В цілому, кажуть, членам сімей загиблих у російсько-українській війні намагаються допомогти всім необхідним.
По-іншому працюють у Маневицькій селищній територіальній громаді, продовжуючи традиції колишньої райради. Цьогоріч у місцевому бюджеті на заходи підтримки атовців та сімей загиблих передбачили 191 тисячу гривень. Зокрема, 40 тисяч виділили на надання фінансової підтримки громадській організації «Маневицька районна організація ветеранів антитерористичної операції на сході України», 35 тисяч – на пільгові медикаменти та 30 тисяч – на зубопротезування. Шістьом сім’ям, які втратили рідних на фронті, з казни громади надається щомісячно по 500 грн матеріальної допомоги (в додаток до передбачених державою пенсій). Також нещодавно щомісячну матеріальну допомогу у розмірі 5 тисяч гривень призначили прийомній сім’ї, в якій виховувався Герой України Андрій Снітко (20 серпня 2014 року 18-річний юнак накрив своїм тілом гранату, щоб врятувати побратимів). У селищній раді розповіли, що, крім фінансової підтримки, також регулярно спілкуються з рідними воїнів АТО, запрошують їх на святкові заходи і дарують дітям подарунки.
На території Сошичненської громади мешкають батьки загиблого в боях за Іловайськ Миколи Павляшика, а також учасники АТО-ООС. Тож на часі в сільській раді — підготовка проєкту соціальної програми підтримки цієї категорії жителів. Однак, зауважує заступник голови Сошичненської сільської ради з питань діяльності виконавчих органів ради Олександр Войтюк, співпраця з сім’ями атовців не визначається винятково наявністю якихось паперових приписів. Зокрема, з подружжям Павляшиків регулярно підтримують зв’язок в телефонному режимі, відвідують з нагоди свят і намагаються сприяти у вирішенні першочергових проблем (фізична допомога, консультативна підтримка в правових аспектах тощо). Земельні питання наразі врегулювали, тепер працюють над вирішенням побутових, серед яких – встановлення огорожі довкола обійстя, з чим обіцяла допомогти і районна влада. Також прийняли рішення виконкому про звільнення сімей учасників АТО-ООС від плати за харчування дітей у закладах дошкільної освіти.
Що ж стосується Прилісненської сільської ради, то тут допомогу жителям надають через програму соціального захисту населення, на фінансування якої з власного бюджету передбачили 150 тисяч гривень. Ці кошти в міру необхідності витрачають на лікування онкохворих, допомогу загиблим в зоні проведення бойових дій, атовцям та на інші потреби громадян. Але спеціальних виплат рідним загиблих військовослужбовців, як, наприклад, у Камінь-Каширській громаді, окрім передбачених державними гарантіями разових допомог, тут не впроваджували. Мамі полеглого на фронті айдарівця Миколи Королька Вірі Лазарівні Королько (село Тоболи), яка віднедавна внаслідок адміністративних змін стала жителькою Прилісненської громади, така позиція місцевої влади видається несправедливою і щонайменше дивує. Позаяк в громаді лише двоє загиблих і на допомогу їхнім сім’ям, переконана жінка, можна було б знайти кошти. «Усі воювали, гинули однаково, чому ж увага така різна, за яку Україну полягли сини?», – не знаходить відповіді на наболіле питання Віра Лазарівна. Каже, усі свої заощадження змушена витрачати на дороговартісне лікування і не знає, як відстояти свої права. Тим часом, незабаром на неї чекає нова операція із заміни суглоба, ціна якого сягає більше 60 тисяч гривень.
У Прилісненській сільській раді відповіли журналістам, що нещодавно на засіданні комісії, утвореної для розгляду заяв щодо соціальної допомоги населенню, Вірі Королько виділили на лікування 2 тисячі гривень. Повністю покрити її витрати на ці потреби не можуть, адже в рівних умовах намагаються допомогти кожному жителю. З-поміж усього іншого, також компенсують батькам половину коштів на харчування дітей у садочках, допомагають дружині загиблого бійця з Прилісного. Витрат багато, та, об’єктивно, фінансові можливості громади не безмежні.
Іванна ВЕЛИЧКО.
