Нове адміністративне планування Камінь-Каширського району ставить «транспортні» виклики. Так, місцева влада (і районна, і передусім Камінь-Каширської ОТГ) повинна мислити стратегічно і подбати про зручний доїзд жителів до центру району і Камінь-Каширської громади зокрема. Бо поки що усі адміністративно-територіальні “союзи” виглядають штучними і аж ніяк не покращують життя людей. А це, між іншим, було головною метою та ідеєю об’єднання – наблизити послуги до населення. Наразі ж декому до того «комфорту», у прямому значенні слова, ні дійти, ні доїхати.
Зокрема, в непростій ситуації опинилися жителі села Невір, яке увійшло до складу Камінь-Каширської міської громади. Населений пункт розташований за 9 кілометрів від головної транспортної артерії Камінь-Каширський–Любешів, тож, практично, сполучення з центром громади і водночас райцентром проходить повз нього. У той же час до міста курсує автобус з Великої Глуші, діє маршрут Каливиця-Луцьк. Очевидно, що пускати нові маршрутки ніхто не візьметься, тож місцеві жителі пропонують внести зміни в роботу названого громадського транспорту, аби він заїжджав і в їхнє село. Шукаючи підтримки й допомоги, з відповідними пропозиціями невірці звернулися до депутата районної ради Богдана Пташника, який пообіцяв «невідкладно ініціювати створення робочої групи з числа депутатів районної ради, ОТГ, місцевих обласних депутатів, задіяних працівників РДА, небайдужих людей та перевізників», аби «знайти готове рішення» і зрушити проблему пасажирських перевезень з мертвої точки.
Насправді, подумати місцевим радам є над чим, адже проблема громадського транспорту у районі не обмежується відсутністю автобусів до Невіру і Нових Червищ. Лишень одна маршрутка з Каменя їде до Любешова (і та проїздом) і жодної до Маневич. Потрібно вчитися мислити глобально, адже відтепер усі дороги ведуть до Каменя-Каширського і чинні напрацювання інколи є недостатніми та ефективними. Як наслідок, питання створення «прив’язаних» до міста маршрутів має стати пріоритетним: мова ведеться не лишень про забезпечення максимально зручного доїзду з найвіддаленіших куточків району, але й про підтвердження високого статусу центру. Зосібна, планування та оптимізація транспортно-пересадкових вузлів між сусідніми з містом центрами громад заодно допоможе вирішити проблему з малими населеними пунктами. Наприклад, тільки автобус з Маневич «підвезе» до райцентру жителів трьох ОТГ (Маневицької, Прилісненської і Камінь-Каширської). Для цього варто вийти на діалог з перевізниками і відрегулювати (а за потреби – об’єднати) маршрути, місцями – знайти фінансові компроміси і запропонувати підтримку з боку місцевої влади. Можливо, в дійсності це не зовсім проста процедура, бо кожен підприємець найперше орієнтується на рентабельність, а місцеві бюджети бідні, проте слід розуміти, що затягування процесу оптимізації пасажирських перевезень тільки погіршить ситуацію і злитиме людей.
У цьому контексті складно не погодитися із коротким резюме згадуваного вище Богдана Пташника, яке він оприлюднив у своєму блозі в фейсбуці: «Камінь-Каширський став центром повіту. Я свідомий того, що, як адміністративна одиниця, місто повинне і буде мати якісь додаткові преференції. Плюс – висока іміджевість, статусність, а це теж немало. Нам це все “впало з неба”, по суті. Але разом з тим – це наша місія: “зшивати” три колишні райони в один. Інформаційно, культурно, економічно, ментально. І починати потрібно з найголовнішого, як на мене, – логістичного об’єднання навколо райцентру. Або ми робимо з району одне ціле, або для чого це все було? <….> І у випадку можливої нерентабельності необхідних нових маршрутів влада всіх рівнів повинна знаходити кошти, давати стовідсоткові гарантії перевізникам, але нові, орієнтовані на Камінь маршрути повинні бути!»
Іванна ВЕЛИЧКО.
