Уже не один рік довкола гутинської гори тривають баталії. Головні фігуранти – Держгеокадастр, селяни та ті, хто хотів би отримати цей шмат землі. У ході різних обставин ділянка у понад 50 гектарів стала омріяним трофеєм для багатьох, бо тут – чималі піщані запаси. І хоча останнім часом ця тема начебто відійшла на другий план, насправді не була забута.
Як відомо, з 1 грудня головне управління Держгеокадастру у Волинській області розпочало процедуру ліквідації. А минулої п’ятниці відбулося підписання акту передачі земельних наділів державної власності сільськогосподарського призначення у комунальну власність Камінь-Каширської міської ради. Таким чином разом із усіма непорозуміннями у володіння міськради перейшла і піщана гора поблизу Гути-Камінської. Вона ж напередодні цієї події знову стала темою для обговорення. Районне та міське керівництво занепокоїлося з того приводу, що в останні дні своєї діяльності очільник Волинського Держгеокадастру підписав наказ про передачу 26 гектарів згаданих вище земель у приватну власність. Розуміючи, що через це може виникнути черговий конфлікт, бо ж раніше жителі села заявляли, що вважають гору власністю своєї громади, місцева влада вирішила розібратися у ситуації.
З’ясувалося, що наприкінці жовтня Клітицька сільська рада розглядала на сесії питання виділення по 2 гектари на гутинській горі для 13 осіб, що звернулися у Держгеокадастр. Проте депутати не висловили своєї згоди на це. Таку відповідь, як зауважив землевпорядник ради Володимир Варшавський, і надіслали головному управлінню Держгеокадастру у Волинській області. Однак було відмовлено не тому, що місцеві жителі проти, а тому, що роком раніше сільська рада уже давала погодження на виділення цих земель іншим людям. Та їм тоді Держгеокадастр не надав цих земель у приватну власність, мовляв, землі належать до пайового фонду і до їх розподілу відомство не має діла.
— Що ж виходить: раніше громада висловлювала своє категоричне «НІ» щодо передачі у приватну власність земель піщаної гори, а у 2019 році чомусь раптом знаходяться ті, кому вони готові її віддати. І при чому люди ці не місцеві, — висловили своє здивування, зокрема перший заступник голови районної держадміністрації Олександр Михалік та начальник міжрайонного управління у Камінь-Каширському та Любешівському районах Головного управління Держгеокадастру у Волинській області Світлана Сус.
А й справді у 2019 році Клітицька сільська рада погодила виділення по 2 га на гутинській горі 13 особам. Семеро з них є жителями інших населених пунктів – Нововолинська, Ратнівського району, Львова, двоє мешканців Луцька та двоє Ковеля.
— Не зрозуміло, чому ж сільський голова так поміняв свою позицію? – поставили питання на нараді та вирішили шукати на нього відповідь з допомогою правоохоронних органів. Поміркували, що краще написати звернення у поліцію, щоб та розслідувала кому, чому і як сільрада дала погодження на виділення земель. Бо, мовляв, якось це все підозріло.
— Не хотіли віддавати землі у приватну власність. Були проти, коли ми пропонували виставити на аукціон право їх оренди (це, до речі, могло зняти напругу у цьому питанні). А тепер погодили, — зауважувала Світлана Сус.
Тож поки органи влади будуть писати звернення у поліцію, поки остання з’ясовуватиме деталі та обставини, журналісти «Полісся» одразу розпитали у колишнього Клітицького сільського голови Степана Склезя, чому ж у нього та громади так різко змінилася позиція стовно піщаної гори.
— Насправді ми вирішили, що оскільки справа всеодно іде до продажу земель, краще землю тепер дати не спритним ділкам, а простим людям, щоб вони могли чи господарювати на ній, чи віддати в оренду, чи навіть продати, якщо на те їхня воля. Тобто, щоб мали з неї якусь користь. Тому тоді ми погодили виділення земельних ділянок для близько 50 осіб у чотирьох місцях, — зазначив Степан Степанович.
У відповідь на запитання, чому у числі тих, кому вони погодили її відведення, є іногородні люди, відповів:
— Ну і що, що іногородні. Закон не забороняє. А ці люди, до речі, — родина військовослужбовців, неодноразового учасника АТО. Але ж для Держгеокадастру ні прості люди, ні учасники АТО не у пріоритеті. Бо ж ми хоч і погодили для них виділення землі, відомство відмовило. Натомість виділило її для тих, кому ми відмовили.
Стосовно ж виставлення на аукціон права оренди землі на горі Степан Склезь думки не змінив. Він і тепер вважає цю ідею не дуже хорошою. Каже, що, як тільки дозволять продавати землю, орендарі ділянок матимуть першочергове право на її викуп.
— І гору всеодно викуплять. Не прості люди. Бо таких грошей може і не матимуть. Не фермери. Бо зайвий раз порахують, який врожай ця земля зможе їм дати і чи зможуть на ній заробити. Викуплять ті, хто добуває пісок. І зроблять на горі кар’єр. Але місцевих жителів більше турбує не видобуток піску, а те, що буде внаслідок цього: розбиті дороги, створення сміттєзвалища і тому подібне, — висловлює свою думку Степан Степанович.
Проте, передбачаючи неминучість видобутку піску на горі, каже, що новому очільнику Камінь-Каширської міської ради варто передусім подумати не про виставлення цих земель на аукціон, а про створення легального комунального піщаного кар’єру. Бо охочих збагатитися на цій справі останнім часом все більшає, а користі від того громаді ніякої.
Тетяна ПРИХОДЬКО.
