Хоча мода на кролячі шапки давно минула, зате м’ясо цієї тваринки як і раніше є дорогим та корисним. Цю істину на власному досвіді доводить містянин Олександр Смітюх, який облаштував у себе вдома невелику кролячу ферму. За словами фермера, більш дієтичного та багатого вітамінами м’яса годі знайти. До того ж кролятина виводить навіть радіонукліди, а в організмі людини продукт засвоюється на 90 відсотків.
Вирощувати кролів Олександр заходився рік тому. За цей час поки що облюбував лише дві породи вуханів — Бургундську та Полтавське срібло. Це великі кролі м’ясо-шкуркового напряму. Тваринки напрочуд тендітні та ласкаві. Принагідно поінформую тих, хто має намір розводити чотирилапих. Аби уникнути зайвих ризиків, кролівник відмовився від дідівських методів годування, себто від трави та овочів. На власному, хоч і невеликому, досвіді він переконався: для того, аби отримати швидкий приріст молодняка та убезпечити вуханів від хвороб, годувати їх корисчніше і вигідніше винятково сухими кормами. Відтак, жодних експериментів з різними видами підгодовування! Натомість лише — збалансований харч. Для цього чоловік оснастив свою ферму спеціальним обладнанням — гранулятором, віялкою і млином. Це дозволяє виготовляти екологічно чистий комбікорм з різноманітних видів зернових.
— Отож, ні моркви, ні вологої рослинності не має бути в раціоні пухнастиків, — зауважує Олександр. — Питну воду можна підсолювати, або ж додавати до неї молочну харчову кислоту. Лише завдяки згаданому раціону харчування мої кролі досягають бажаної ваги усього за чотири місяці. Крім того чистого м’яса при цьому, як правило, буває не менше двох кілограмів. Якщо ж вам на ринку пропонуватимуть тушку, вага якої перевищуватиме означену вище, то знайте, що таке м’ясо є мало корисним. Позаяк це свідчення того, що кріль довго вигодовувався, відтак тушка жорстка і через те не така смачна.
Нині у крільчатнику Олександра Смітюха налічується більше сотні пухнастиків. А впродовж року кмітливий газда має намір наростити потомство до пів тисячі голів.
Як розповідає Олександр, щоранку плановий обхід кролиної міні-ферми для нього — наче звичний ритуал. Він відчиняє клітки, демонструючи журналістам своїх доглянутих підопічних та випускає вуханів для фотосесії. Помітно, що останні люблять свого годувальника: щойно він вступив до приміщення, як ті грайливо заметушилися. Одразу привертає увагу дбайлива рука господаря: усі вухастики так само як і їхні житла напрочуд чепурні та чистенькі. За словами кролівника, на облаштування кролятника зі створеними вигодами у ньому витратив більше ста тисяч гривень.
—У приміщенні кролячого житла в жодному випадку не може бути протягів, тут встановлено відповідний температурний режим — охолодження, обігрів, вентиляція. У годівницях забезпечено безперебійну подачу свіжих кормових гранул, водопостачання влаштовано методом особистого підведення до кожної клітки. Адже їсть та п’є кріль, як відомо, часто і багато, — розповідає про своє раціоналізаторство Олександр. — Однак нерідко трапляється непроста морока з хворобами, що докучають тваринам. Мова йде про ненависний колібактеріоз та інші недуги органів травлення. Їх вилікувати неможливо, відтак такі особини одразу видаляємо з кліток на забій. Для профілактики згаданих уражень необхідно вчасно проводити дезінфекцію приміщення та кліток, пильно стежити за утриманням тваринок: знищувати комарів та мошок, проводити профілактику хвороб сечостатевої та дихальної систем, — ділиться здавалося б простими, але дуже доречними секретами кролівник.
Леся МІНІБАЄВА.
Передрук або використання у будь-якій формі матеріалу без письмової згоди редакції заборонено!
