Воду із водогону Каменя-Каширського багато хто звик пити без побоювань. Мовляв, тече вона із артезіанських свердловин, а тому зашкодити здоров’ю не може. Однак… Хоч вода і артезіанська, проте до наших домівок часом доходить аж надто брудною. Чому?
Нещодавно ми отримали повідомлення від жителів вул. 40 років Перемоги, потім із вулиць які знаходяться в районі стадіону, про те, що з кранів тече рідина навпіл з мулом, грязюкою, яку не лише страшно пити, в ній боязко навіть митися. Що є причиною цього, ми поцікавилися у міського голови Василя Бондаря.
— Ситуацію вивчаємо та досліджуємо, — так лаконічно відповів Василь Іванович журналістам, коли вони звернулися до нього з відповідним запитанням.
Він пообіцяв з’ясувати, у чому проблема, та поділитися цією інформацією. Але на проблемі, схоже, не хотіли б загострювати увагу. Тож зрештою нам так і не вдалося докопатися до істини: каламутна вода через те, що у зв’язку з великим об’ємом споживання її не встигають накачувати у резервуари і вона невідстояна тече до споживачів; чи через те, що водогін старий, ржавий і в ньому багато осаду. Та як би там не було, а з цим треба щось робити.
У мерії запевняють, що працюють над тим, аби кожен споживач мав у себе вдома якісну воду. Але як працюють? За словами Василя Бондаря, вивчається можливість підключити додаткову свердловину. У комунгоспі кажуть, це могло б підсилити потужності водогону на випадок посушливого літа. Адже були роки, коли через затяжну спекотну погоду у кранах камінь-каширців було також сухо. Тоді пробували підключати водонапірні вежі, що на території ПМК та біля басейну, і вони таки трохи рятували. Але згодом з’ясувалося, що вода, яка подається із цих свердловин, є не зовсім придатною для споживання. Тож їх відключили. Тепер місто забезпечують водою лише свердловини, що на території водозабору. І поки їх вистачає. Та підстрахуватися на випадок посушливого року було б непогано. Так вважають і у комунгоспі, і в міській раді.
— Законсервованих свердловин на території міста є багато. Наприклад, біля лікарні, на Олексіївці, на водозаборі, льонозаводі, та ще ті, що вже задіювали. Їх можна спробувати відновити. Але, зважаючи на сумний досвід із неякісною водою з них, думаю, краще пробити нову. Коштуватиме це десь до 300 тисяч гривень, — каже керівник Камінь-Каширського ВУЖКГ Ігор Каденчук.
Ігор Миколайович побоюється, що на відновлення старих свердловин витратять і кошти, і час, а вода знову виявиться недоброю.
Проте разом з тим припускає, що нова свердловина може і не стане порятунком від каламутності води в домівках містян.
— Ми дійсно качаємо із надр якісну воду. Вона попоступає у два спеціальних резервуари-відстійнки кожен об’ємом по 500 метрів кубічних (у 2018 році їх очищали від осаду), де її хлоруємо. Вода відстоюється і подається в місто. Щоквартально її якість лабораторно перевіряється. І результати порівняно хороші, — запевняє Ігор Каденчук. — Але через старий замулений водогін з кранів вода витікає дійсно не зовсім чиста. Особливо, коли ми збільшуємо тиск.
А збільшують тиск у водогоні зазвичай на вихідні. Тоді помітно зростає споживання. Тож під великим тиском води з труб і вимивається осад та іржа. Раніше, бувало, через це траплялися, навіть часто, прориви. Але жителі міста, які від цього потерпали, склалися грішми, фінансово їх підтримала і міська рада, та замінили гнилі труби.
Зрештою, усі добре розуміють, що водогін у Камені-Каширському збудований давно. І, можливо, його варто було б повністю замінити. Тим паче теперішні технології дозволяють це зробити швидко і якісно. А нові поліпропіленові труби будуть довговічнішими. Та, звичайно, заміна водопроводу може коштувати дуже дорого. А тому міська рада поки що не виносить це питання на порядок денний. Долучається хіба там, де є ініціатива від людей. Таким чином проблему старих труб ліквідували, наприклад, у деяких багатоквартирних будинках міста. Зокрема, повністю їх замінили на умовах співфінансування у двох будинках на вулиці Шевченка (біля лікарні та військкомату), а також на 1 Травня, 25.
Звичайно, часткова заміна водогону питання каламутності води вирішить нескоро. А тому тепер споживачі можуть порятуватися хіба що встановленням фільтрів. А, можливо, навіть одразу кількох. І, як кажуть у міськраді, головне — не забувати їх частіше очищати і замінювати.
Тетяна ПРИХОДЬКО.
Передрук або використання у будь-якій формі матеріалу без письмової згоди редакції заборонено!
