Це надзвичайно сумна і водночас сповнена надії великодня історія. Бузаківці Андрій та Тетяна Федчуки невдовзі відзначать 59 річницю свого одруження — світле весілля. І справді, їм є чому радіти. Заслужили поваги у людей, збудували просторий дім, у якому виростили 4 талановитих діток, ділили порівну радості та печалі, і щиро раділи життю. І хоча нещодавно їхнє сімейне гніздечко згоріло, вони продовжують вірити у краще, доброту та милосердя.
Полум’я пожерло майже усе, дбайливо зібране за пів віку спільного життя. Але вціліли ікони та улюблені книги — і це змушує повірити у надзвичайне. Проте найбільше вселяють надію люди. Вони не займають високих посад, не хизуються привілеями, і, як багато хто, не впевнені у завтрашньому дні. Це просто Люди з великої літери, яких згуртувало горе стареньких дідуся і бабусі — сусіди, односельчани, незнайомці, які проїжджали повз. Видається, що вся добра енергія Всесвіту акумулювалася саме тут і зараз. Наче мурашки, гуртом швиденько розібрали згоріле, заготовили деревину, завезли необхідні будматеріали, практично за день звели новий дах. Годі й злічити осіб, причетних до цієї доброї справи.
Така віддача і пошана до віку викликає у сім‘ї Федчуків хвилювання і сльози. Бо ж у наш час не часто вдається відчути подібну мегапідтримку від, здавалося б, чужих людей. Відгукнулись не лише односельчани, а й жителі сіл Михнівка, Дубровиця, Видричі, Теклине, Мостище, Мельники, Краснилівка, Раків Ліс, Нуйно, Кортеліси, Поступель, смт Ратне і міста Камінь-Каширський, — їх так багато, що страшно забути когось. Однак тепер вони наче сім‘я.
— Хочеться низько вклонитися усім, хто підтримав добрим словом і слушною порадою. Складно підібрати слова, гідні величі душі причетних до відновлення дому наших батьків. Це космічна справа, неймовірна повага до віку, увага до людей. Це вчинки, які повертають віру у краще, — розповідають розчулені нащадки подружжя Федчуків. — Доки ми доїжджали сюди з різних куточків країни, односельчани прихистили і заспокоїли зляканих пожежею батьків. Забезпечили найнеобхіднішим і не перестають підтримувати зараз. Таких щирих людей, як на Волині, немає ніде.
Тож завдяки щирості і безкорисливості усіх, хто прийшов на допомогу у нелегкий час, ця поважна літами, але молода душею пара зможе зустрічати світанки у своєму, зігрітому теплом людських сердець, куточку. А діти будуть певні: їхні батьки захищені й щасливі. І ніхто з них не забуде тієї уваги та турботи, приділеної у такий непростий час. Нехай Бог поверне добро сторицею!
Іванна ВЕЛИЧКО.
Передрук або використання у будь-якій формі матеріалу без письмової згоди редакції заборонено!
