«Сонячні дахи» на будинках стали уже не диковинкою у нашому районі, а скоріш за все ознакою практичного мислення господарів. Адже сонячні панелі, які встановлюють на житлових оселях і навіть господарських будівлях, забезпечують господарство безкоштовною електрикою, а з часом, при роботі за зеленим тарифом, можуть не тільки окупити вкладення, але і приносити стабільний дохід. Принаймні саме з такою перспективою будинки, так би мовити, перетворюються на електростанції майже всюди в Україні.
У Камінь-Каширському районі із 2018 року було зареєстровано всього 29 СЕС. Це переважно станції потужністю до 30 кВт. На момент їх встановлення діяли норми, які не дозволяли більшої потужності. Але згодом ці обмеження були переглянуті і у нас з’явилося дві з більшою потужністю – до 50 кВт. Найчастіше обладнують дахи сонячними панелями у Камені-Каширському. Хоча вдаються до такої практики і у селах району. Зокрема, є вже домашні СЕС у Раків Лісі, Нуйно, Карпилівці. А, наприклад, у селі Стобихівка знаходиться одна з найпотужніших в районі (50-кіловатна) домашня електростанція.
На жаль, ніхто із господарів-власників СЕС, до яких ми зверталися, не захотів публічно розповісти про вигідність та практичність встановлення сонячних панелей у господарстві. Мовляв, ще не готові робити якісь висновки, а поговорити про це можна буде тоді, коли обладнання окупиться. Тому ми звернулися до працівників обленерго та енергозбут, аби ті дещо розповіли про перспективи, “плюси” та “мінуси” вироблення електроенергії з альтернативних джерел енергії передусім для самих господарств.
Отож, за словами енергетиків, домашні сонячні електростанції можуть бути вигідними. Але робити такі висновки потрібно у кожному випадку індивідуально. Все залежить від здатності встановлених СЕС генерувати певну кількість електроенергії та від споживання електрики господарством. Тобто чим більшу кількість кіловат, вироблених за рахунок сонця, власник СЕС продаватиме державі, тим швидшою буде окупність обладнання і більшим чистий заробіток. А, як відомо, нині ще діє «зелений тариф». Через кілька років він зменшується. Та ще є значно вищим від тарифу, за яким споживачі оплачують струм, вироблений АЕС. Із 1 січня 2020 року по 31 грудня 2024 року для станцій потужністю до 30 кВт він становитиме 427,93 коп/кВт·год (без ПДВ). До речі, для потужніших домашніх електростанцій тариф менший. Раніше вартість кіловатгодини була більшою. Зокрема, з 1 січня 2017 року по 31 грудня 2019 року – 476,11 коп/кВт·год (без ПДВ). А ще раніше – ще більшою (навіть більше 9 гривень). Тому, якщо все ж хтось має намір встановити сонячні панелі у домогосподарстві, то краще це зробити, поки тариф іще не зменшили.
А тепер про те, що для цього потрібно. Кожна фірма, яка займається встановленням сонячних електростанцій, все підкаже, розкаже та порахує. Просто варто враховувати, що у будь-якому випадку передусім потрібно мати право власності на нерухомість, усе має бути задокументовано й правильно оформлено. Окрім того погодження на встановлення СЕС має дати обленерго. Спеціальної ліцензії на це не потрібно. Але найголовніше: необхідно врахувати якість обладнання СЕС, яке повинно пройти сертифікацію в Україні.
«Через неякісне обладнання можуть виникнути питання із генерацією напруги в мережу. Важко, звичайно, прослідкувати, як СЕС впливають на напругу, але, як свідчить практика, у час пік, коли має вироблятися найбільше струму і генеруватися в мережу, обладнання дає збій. Тоді встановлений у домашніх станціях інвертор сповіщає про перевищення напруги в мережі і відключається автоматично. І виходить, що тоді, коли власники СЕС мали б заробляти найбільше, вони нічого не мають через ці відключення», — пояснюють електрики. За їх словами, у таких випадках спостерігається перевищена напруга, але безпосередньо у тих, в кого встановлені СЕС. Мовляв, ще ніхто зі споживачів у побуті (сусідів) не скаржився на неякісну напругу.
Що ж до вартості домашніх СЕС, то, якщо рахувати за одну кіловат-годину генерації, вона може коливатися від 1000 умовних одиниць до 500, залежно від якості, конфігурації, складності.
От і виходить, що домашні електростанції – задоволення не з дешевих. І коли вони можуть давати пасивний дохід, рахувати кожен мусить індивідуально.
Тетяна ПРИХОДЬКО.
