Але при умові, що у місцевих бюджетах будуть передбачені кошти на співфінансування. Проте у головних кошторисах міської і районної рад на ці потреби — копійки. Чому так? Немає грошей? Так не можна сказати, бо, наприклад, неодноразово ділили кошти від перевиконання бюджетів,суми вільних залишків.
Із року в рік українські села все більше скидаються на своєрідну зону приречення. Їх корінне населення поступово старіє та вимирає. Натомість молодь – основа, за рахунок якої повинна відбуватися природна компенсація демографічних втрат, у пошуках кращого життя масово тікає до міст, погіршуючи й до того невтішну ситуацію. Вдаються останні до подібного кроку насамперед через відсутність у сільській місцевості належної інфраструктури, а також наявність багатьох інших негараздів, які відштовхують молодих людей від ідеї тут мешкати і працювати. Як тоді повернути ці резерви назад у села? Вихід є: створити для них належні умови. Саме з такою метою понад два десятиліття тому була запроваджена державна програма пільгового кредитування індивідуальних сільських забудовників “Власний дім”, яка покликана вирішити головну проблему селян – житлову. Для цього їм надають довгострокові позики на започаткування нового будівництва чи закінчення існуючого, підведення води, електрифікацію, газифікацію осель і т.д.
Скажемо відразу, що деякі камінь-каширці вже скористалися програмою “Власний дім”. Таких небагато. Але це не означає, ніби вона не затребувана. Тією чи іншою мірою зазначене на початку публікації стосується й нашого району. Єдиний виняток: у нас частка сільського населення не зменшується, навпаки, завдяки позитивній динаміці народжуваності лише зростає. Що якби плюс. Адже відбувається його вікове “омолодження”. Але водночас мешканці тутешніх сіл змушені миритися із тими ж проблемами, як і решта українців. Відсутність власного житла серед них — на першому місці. Зосібна для молодих сімей, які вирішили залишитися в рідному куточку.
І на цьому етапі перед селянами виникає питання: “З чого починати?” Фінансової спроможності, аби самотужки збудувати дім, ті не мають. Тож більшість намагаються заробити потрібні кошти, скажімо, по сезонах. Колись батрацька праця принесе результат. Але поки омріяну оселю увінчає квітка, пройдуть довгі роки. До тієї пори камінь–каширська сільська молодь, фактично, є втраченою для суспільства, бо вкладає сили і талант у розвиток економіки чужих країн. А що коли б їм дали можливість позичити необхідну суму на довгий термін під невеликий відсоток? Тоді, вірогідно, отримавши стартовий капітал, краяни не їхали б розбудовувати закордоння, а старалися б знайти спосіб як реалізовувати себе вдома.
Солідарний зі мною і Віктор Смолярчук – керівник Волинського обласного фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі, організації, через яку здійснюється кредитування в рамках згаданої програми.
– Вікторе Михайловичу, які переваги отримує селянин від участі в програмі “Власний дім”?
– Найперша перевага — та, що позики довготривалі. Надаються вони терміном до 20 років під 3 відсотки річних (сім’ям, в яких є троє і більше неповнолітніх дітей – безвідсотково). Сума кредиту залежить від потреб. На будівництво житла можна отримати до 400 тисяч гривень, купівлю – до 300 тисяч гривень, добудову і реконструкцію – до 250 тисяч гривень, підведення інженерних мереж (газ, вода, електрика) – до 100 тисяч гривень. Кредит видають траншами (частками) шляхом зарахування коштів на рахунок позичальника, відкритий за його вибором в одній із банківських установ. Наступна частка надходить тільки після відзвітування позичальником за попередньо отримані кошти. Повернення кредиту і сплата відсотків здійснюється як правило один раз в рік. Нарахування відсотків проводиться на залишок кредиту. Сума від повернення позик спрямовується на спеціальний фонд того бюджету, звідки була надана, і використовується за цільовим призначенням на видачу нових кредитів.
– Яким чином можна отримати кредит?
– Слід зібрати необхідний пакет документів. Про їх перелік можна дізнатися, зателефонувавши до фонду за номером (0332) 24-23-97, або звернувшись за консультацією з цього питання до органу місцевого самоврядування. Також слід: мати постійний дохід впродовж одного року; постійно проживати у сільській місцевості; мати двох платоспроможних поручителів. Опісля спеціально створені при самоврядних органах влади комісії перевіряють умови дотримання громадянином вимог програми, формують списки бажаючих отримати позику. Підставою для надання її конкретному позичальнику є клопотання органу місцевого самоврядування, а також наявність коштів на співфінансування в місцевому бюджеті. Фінансується програма з державного, обласного та місцевих бюджетів. Першочергово кредитуються учасники АТО (ООС), вимушено переміщені особи, далі – всі інші у порядку черги.
– Наскільки ефективно діє програма на теренах Камінь-Каширського району?
– На жаль, у Камінь–Каширському районі ситуація з впровадженням програми “Власний дім” не дуже втішна. Упродовж минулого року позика надана лише одній людині. На поточний рік у районному бюджеті передбачені кошти загального фонду в сумі 30 тис. грн, що дасть можливість лише дофінансувати цього позичальника. У попередні роки активно співпрацювала з обласним фондом Камінь–Каширська міська рада. Проте останні три роки ця активність десь зникла і навіть маючи в бюджеті кошти в обсязі 40 тис. грн від повернення раніше наданих кредитів, вона не подає фонду клопотань щодо видачі позики комусь з мешканців громади. Була зацікавленість у співпраці з боку Гуто–Боровенської ОТГ, але коштів для співфінансування поки що, як і в новоствореній Сошичненській ОТГ, на зазначеніні цілі не передбачено.
– Тим не менше місцеві селяни потребують такого виду підтримки?
– Безперечно, потреба дуже велика. Для прикладу, в сусідньому Маневицькому районі у минулому році для співфінансування програми з районного та Прилісненського і Колківського сільських бюджетів було виділено мільйон гривень і кредитами скористались 19 позичальників.
Олександр ПРИЙМАК.
