Володимир Бирук із Личин – кращий бодібілдер України та Європи. В інтерв’ю журналістам «Полісся», розвінчуючи міфи та стереотипи про цей вид спорту, культурист розповів, як йому вдалося стати абсолютним чемпіоном Києва, України, Європи. З минулого року наш земляк виступає в професійній лізі і вже двічі святкував перемогу: на турнірах «IFBB Nafplio Elite Pro Show 2019» (Греція) та «IFBB Elite Pro Madrid» (Іспанія). А також став срібним призером IFBB ELITE WORLD PROFESSIONAL CHEMPIONSHIPS (Таррагона Іспанія).
Спочатку підняв 1070 кілограмів, а потім почав демонструвати м’язи
Не секрет, що мускулисте, рельєфне тіло дуже приваблює жінок. Якою ціною дається така краса — інше питання.
— Володимире, як ви прийшли в бодібілдинг?
— Коли я вступив до військового ліцею ім. Івана Богуна, отримав можливість вдосконалюватися у тренажерному залі. І з другого курсу почав займатися пауерліфтингом. Це силове триборство. Як змагальні дисципліни в нього входять три вправи: присідання зі штангою на плечах, жим штанги лежачи на горизонтальній лаві і тяга штанги. Вже через рік мені вдалося стати другим на Чемпіонаті України серед підлітків. Коли ж пішов навчатися в університет, цю справу не закинув і згодом вона стала визначальною у моєму житті. Я потрапив у потрібне середовище, хотів і намагався бути кращим.
— Які досягнення мали у пауерліфтингу?
— У цьому виді спорту я був багаторазовим призером чемпіонатів України, чемпіоном Європи серед юніорів… Востаннє виступав у змаганнях з пауерліфтингу у 2014 році. Тоді я присів з вагою 400 кілограмів, вижав 305 кілограмів і зробив станову тягу 365 кілограмів. Тобто у сумі – 1070. Це приблизно майстер спорту міжнародного класу. По суті я досяг своєї мети і після цього вирішив спробувати себе в бодібілдингу. Уже через 2 місяці вперше виступив на чемпіонаті України і виграв його. Тому зрозумів, що це моє. Коли одружився, пропустив один змагальний сезон, але тренування продовжував. А з 2017 року і по сьогодні стабільно виступаю кожного сезону. Основних успіхів у бодібілдингу вдалося досягти у 2019-му.
Найважче у бодібілдингу – «сушитись» передзмаганнями
Великі сталеві м’язи, неймовірна фізична форма, яскраві посмішки. Але, як виявляється, часом за блискучими усмішками та горою м’язів криється неймовірне виснаження.
— Що було найважчим на початку і що є нелегким тепер?
— Я не звик нарікати на щось. Мені просто це подобається. А коли щось подобається, то ти цим живеш зранку до вечора. Сам по собі цей вид спорту нелегкий. Він вимагає постійних тренувань і правильного харчування. Бувають етапи, коли спортсмен повинен бути “голодним” досить довгий час.
— Довгий час — це скільки?
— Має бути дефіцит калорій для того, щоб зменшити кількість жирової тканини до такого екстримального рівня, як вимагається на змаганнях. Як правило протягом трьох місяців триває відповідна підготовка і потихеньку з’являється дефіцит в калорійності. Тобто людина поступово обмежує себе в тих калоріях і нутрієнтах, які вона споживає. В такому дефіциті («висушені») спортсмени підходять до змагань. Але, якщо все робити правильно, то нічого страшного в цьому нема.
— Це ж не означає, що взагалі нічого не їсти?
— Ні, звичайно. Існують такі стереотипи, що тоді спортсмени не п’ють і не їдять. Насправді нічого такого. Просто вони споживають дуже збалансовану їжу. Здійснюють обмеження за рахунок вуглеводної частини харчування. Проте кількість білка має бути достатньою.
— А що у вашому меню?
— Я абсолютно поважаю українську кухню. Їм картоплю. Але загалом — як і у більшості спортсменів. Передусім не повинно бути у харчуванні продуктів-паразитів. Наприклад, якихось солодощів чи жирної їжі. А от риба та м’ясо мають бути у різноманітті. У період підготовки до змагань – все те ж саме, лише у іншій кількості.
— Ви приймаєте додатково якісь препарати для того, щоб формувалися м’язи?
— Для того, щоб м’язи росли, необхідна певна сукупність факторів. Тобто, це має бути фізичне навантаження. У цьому процесі організм намагається щоразу побудувати більше м’язових тканин, ніж в нього є, аби виконати те завдання, яке людина намагається зробити. Такий принцип. А щоб будувати все це, організм потрібно забезпечити необхідною кількістю правильних структурних елементів. Якщо людина веде звичний спосіб життя, їй достатньо тих вітамінів, які є у щоденному раціоні. Оскільки у мене це навантаження збільшене, моєму організмові складніше відновлюватися. Я більше витрачаю енергії, більше потію і відповідно більше втрачаю елементів, потрібних для каталізації тих реакцій, які проходять в організмі. Тому доводиться використовувати спортивне харчування. Той же протеїн (концентрована білкова суміш), вітамінні комплекси. Це дві основні добавки до харчування, але насправді їх існує чимало.
— Чи дорогим є правильне харчування бодібілдера?
— Дійсно, цей вид спорту вимагає значних фінансових можливостей. Але якщо витрати на харчування умовно можна віднести до “мінуса”, то “плюсом” є те, що це позитивно впливає на здоров’я і на організм. Хоча існує міф, що у спортсменів-культуристів, особливо бодібілдерів, не все добре зі здоров’ям. Насправді це не так. Адже, щоб нарощувати м’язеву тканину, спортсмен повинен мати добре здоров’я. Бо якщо є найменші відхилення, то ріст м’язів не відбуватиметься належним чином.
— Як ви тренуєтесь і скільки часу?
— За стандартною схемою — 6 разів на тиждень по годині-півтори. Тренування ніг зазвичай займає більше часу, рук — менше.
— … а коли готуєтесь до змагань?
— Приблизно так само. З’являються ще кардіонавантаження, анаеробна робота. І харчування більш дисципліноване.
Вузька талія, широкі плечі, великі ноги – це те, що завжди додає плюсів на змаганнях
Культуризм, чи то пак, бодібілдинг, уже давно став справжнім спортивним шоу.
— Володимире, хто вам допомагає тренуватися, готуватися до змагань?
— Я вже в принципі на такому рівні, що сам розуміюсь, як все має бути. З точки зору професійного спорту, звісно, має бути тренер, який би допомагав правильно розставити пріоритети, особливо на фінішній стадії. Тож у мене теж є тренер. Правда, він постійно наді мною не стоїть. Я абсолютно самостійно займаюся, але бачення і підхід виробляються саме з тренером. У мене достатньо відомий тренер. Це один із найтитулованіших спортсменів в Україні. Він свого часу виграв всесвітні ігри. Це — Олександр Білоус. Завдяки йому вдається реалізовувати все, що задумуємо кожного змагального сезону.
— На змаганнях що оцінюють судді?
— В бодібілдингу цілий спектр факторів, на які звертається увага. Це абсолютно суб’єктивний вид спорту. Часто бувають суперечки щодо того, справедливим чи ні було оцінювання. А оцінюються в першу чергу пропорції (є певні критерії співвідношення кінцівок і корпусу). Вузька талія, широкі плечі, великі ноги – це те, що завжди додає плюсів на змаганнях. Також немалу увагу звертають на наявність м’язової маси, розвинутість усіх м’язових груп та їх деталізованість (не має бути такого, що ноги більше розвинуті, а руки менше). На змаганнях ці м’язи повинні бути «висушені». Тобто щоб в організмові кількість жирової тканини не перевищувала 5%. Насправді це дуже екстримально.
Особливу увагу приділяють і демонстрації м’язів. Щоб їх краще можна було розгледіти, спортсмени використовують грим (фарбу).
— Наскільки складно демонструвати себе?
— Це важко робити. У цей період у м’язів дуже малий відсоток жирової тканини і невелика кількість води в організмі. А ще позаду три місяці спецхарчування та фізичної підготовки. Спортсмени знесилені, нервуються. Їм важко напружувати м’язи, бо це статична робота. Кожна поза має свої особливості. Постійно потрібно тримати втягнутий живіт і всі м’язи одночасно напруженими.
— А чи є допінг-контроль на змаганнях з бодібілдингу?
— Так, на змаганнях у любительській лізі є. От на чемпіонаті Європі я його проходив. У професійній лізі допінг контролю немає. Але це не означає, що спортсмени допінг використовують. Просто там зовсім інша ціль перед змаганнями ставиться. А в любительській лізі це чітко контролюється. Тим більше тепер, коли федерація заявила про своє бажання включити бодібілдинг у програму Олімпійських ігор.
— Дуже цікаво, чи цим видом спорту можна заробляти гроші?
— Можна. Але в Україні це досить складно робити, оскільки бодібілдинг у нас не на тому етапі розвитку. По суті, це більш американський вид спорту. Він там виник, більш поширений, там до нього ставляться позитивно. Відтак у США змагання відбуваються із більшим призовим фондом. Там дійсно можна заробляти великі гроші. Звичайно, заробітки є і тут, в Європі, і залежать вони від багатьох факторів, наприклад, від наявності спонсорів.
Бодібілдери – бройлерні курчата чи втілення краси і здоров’я?
Через незнання та стереотипи, які з реальністю не мають нічого спільного, у людей виникають сумніви: бодібілдинг – це добре чи погано?
— Ви розвинули свої м’язи до максимуму і вам залишається лише їх підтримувати. Чи ще плануєте нарощувати?
— Це безкінечний процес. Можна і потрібно збільшувати ще. Я зараз задоволений своєю формою, але мені ще є куди рости.
— Іноді люди вважають, що бодібілдери — як бройлерні курчата, обсяг є, а сили — немає. У повсякденному житті ваша велика м’язова система не створює дискомфорту?
— Не створює. М’язи ж не виросли за один день. Людина, нарощуючи їх поступово, звикає до них. Я абсолютно функціональний. Хоча є й такі спортсмени, у яких дійсно можуть бути певні недоліки в цьому плані.
— Чи можна, коли м’язи дуже розвинуті, відмовитися від бодібілдингу? Чи цей процес болючий?
— Відмовитися можна будь-коли. Але ж справа в тому, що бодібілдинг — корисна річ. Хоча існує і протилежна думка. Я переконаний, що це абсолютно позитивний вид діяльності, який продовжує молодість людини. Людина до певного віку формується, у неї в організмі виділяються власні гормони. Поки людина молода, вони в надлишку. Але потім з віком у всіх відбувається зменшення вироблення цих гормонів і розпочинається процес старіння, бо клітини не можуть відновитися в тій кількості, як раніше. А фізичні навантаження в тренажерному залі стимулюють організм адаптуватися до них, а тому в ньому виділяється в більшій кількості гормон росту, тестостерон та ін. Гормон росту ж відповідає за молодість людини, здоров’я зв’язок, сухожиль. Отже, людина, яка займається бодібілдингом, фітнесом, завжди має більше шансів бути здоровішою, виглядати молодшою.
— Тож бодібілдерів можна назвати втіленням сили і здоров’я?
— Бодібілдинг – позитивний вид спорту, якщо ним грамотно займатися. Багато хто ним займається навіть не підозрюючи. Це ж той самий фітнес, який позитивно впливає на здоров’я. Тому вважаю, що в нашому суспільстві потрібно популяризувати цей вид спорту. На культуризм варто звернути увагу особливо тим людям, які взагалі в своєму житті не мають фізичних навантажень – офісним працівникам. Люди, котрі займаються тренуванням свого організму, виробляють правильні звички, режим, правильно харчуються. Дані фактори позитивно впливають на здоров’я. А якщо ці основи закладати з раннього віку, то це дуже позитивно впливає на формування людини вцілому.
Спілкувалася Тетяна ПРИХОДЬКО.
