Не встигли стихнути останні постріли бойових дій на анексованих землях Другої Речі Посполитої, як розпочалась активна робота щодо організації проведення виборів до Народних Зборів Західної Білорусії та Західної України з питання приєднання нових територій до Радянського Союзу.
22 жовтня 1939 року жителі анексованих територій обирали депутатів на Народні Збори. Депутаткою від Каменя-Каширського до Народних Зборів Західної Білорусії обрали комсомолку Марію Іванівну Шпанчук.
А вже 1 листопада 1939 року Верховна Рада СРСР своєю постановою зобов’язала Верховні Ради УРСР та БРСР підготувати проєкти розмежування анексованих територій між УРСР та БРСР.
22 листопада 1939 року перших секретарів ЦК КП(б)У та ЦК КП(б)Б М.С.Хрущова та П.К.Пономаренка викликали до Й.В.Сталіна. Позиції керівників республік із питання розмежування були дуже різні. Тож Й.В.Сталін сам визначив лінію кордону, з якою республіканські очільники мусили погодитись.
Рішення, прийняте у кабінеті Й.В.Сталіна, було досить оперативно оформлене у радянському стилі і порядку. Уже 4 грудня 1939 року Політбюро ЦК ВКП(б) затвердило проєкт Указу Президії Верховної Ради СРСР про розмежування областей між БРСР та УРСР, в якому за основу було взято білоруський варіант кордону.
Цього ж дня Указ набрав сили. Верховна Рада СРСР затвердила спільне подання Президій Верховних Рад УРСР та БРСР про кордон між Волинською та Рівненською областями УРСР і Брестською та Пінською областями БРСР.
Датою створення Волинської області вважається 4 грудня 1939 року. Але адміністративно територіальне утворення мало дещо інший географічний склад. До Луцької області входили: Володимир-Волинський, Ковельський, Луцький, Кременецький, Костопільський, Здолбунівський, Рівненський, Сарненський та Дубновський повіти. І лише у середині грудня вже Волинська область була територіально визначена у складі Володимир-Волинського, Ковельського, Камінь-Каширського та Луцького повітів.
А 17 січня 1940 року Указом Президії Верховної Ради УРСР були визначені райони та районні центри у Волинській, Рівненській, Львівській, Дрогобицькій, Тернопільській та Станіславській областях.
Отже, саме 17 січня 1940 року було закінчено адміністративно-територіальне реформування анексованих територій в УРСР.
Волинська область була утворена у складі 30-ти районів: Берестечківського, Вербського, Володимир-Волинського, Голобського, Горохівського, Головнянського, Заболотьївського, Камінь-Каширського, Ківерцівського, Ковельського, Колківського, Локачінського, Луцького, Любомльського, Любешівського, Мацеївського, Маневичського, Озютичівського, Оликовського, Піддубцівського, Порицького, Ратновського, Рожищенського, Седлищівського, Сенкевичівського, Торчинського, Турійського, Устилузського, Цуманського, Шацького.
Межі області з часом змінювались, хоча й несуттєво. Якісь території відійшли до БРСР, а якісь приєднали від Рівненської області, але в загальному межі лишились. У різні роки змінювалась кількість районів, їхні межі.
Не є винятком і Камінь-Каширський район. Спочатку він був витягнутий значно у східному напрямку, але обмежений із заходу. Недовго був майже у межах повіту. А сучасні межі встановились у 1965 році.
Підготував Сергій УС, краєзнавець.
Фото із фондів Камінь-Каширського народного краєзнавчого музею.
