Вільний час, проведений лежачи на дивані, — це не про родину лікарів Ростислава та Аліни Головейчуків із Каменя-Каширського (на фото). Вони витрачають його на… подорожі. І зовсім не важливо, чи це буде огляд пам’яток архітектури, чи захопливі гірські пейзажі, чи водні об’єкти… Фокус уваги зосереджують, власне, на самому процесі мандрівки, надаючи перевагу активному відпочинку. Плавати влітку на човнах — із задоволенням! Кататися на лижах взимку — залюбки! А якщо здійснити веломандрівку восени? Запросто! І це далеко неповний перелік уподобань заповзятої родини.
Яскраві фото та відео зі своїх подорожей родина публікує на власному ютубканалі та у соцмережах. Переглянувши добірку цих відеосюжетів, вкотре переконуєшся — синьоока Волинь неймовірно гарна своїми озерами та лісами!
Як розповідає Ростислав Іванович, його сімейство практикує подорожі уже упродовж тридцяти років. А почалося усе зі сплаву на річці Турія. Мандрівка проходила на гумових човнах, що додавало відчутної втоми. Проте спдобалося. Трохи згодом почали підкорювати карпатські річки, зокрема, Черемош, Случ, Горинь — там займалися рафтингом. Це дещо нові відчуття, адже процес проходить на байдарках у спеціальному екіпіруванні задля власної безпеки.
На пропозицію Ростислава Івановича проводити дозвілля гуртом охоче пристали його друзі, колеги та однодумці (усі вони з райцентру).
— Наше дозвілля не обмежується однотипними подорожами, — розповідає пан Ростислав. — Ось уже п’ять років поспіль ми організовуємо веломандрівки. Такі собі тури вихідного дня. На початках увесь маршрут сягав 50-100 кілометрів шляху. Але з кожним разом шлях мандрівки намагалися продовжити на кілька десятків кілометрів. Звичайно, ми не ставимо за мету подолати відстань за один день. Навпаки, приємне задоволення намагаємося розтягнути на кілька діб. Під час подорожі робимо зупинки, знайомимося з особливими краєвидами природи, пам’ятками архітектури, давніми храмами тощо.
Траплялося й таке, що з Каменя-Каширського до Любешова мандрували на велосипедах, а далі на байдарках здійснили сплав Стоходом та Прип’яттю до озера Нобель, що на Рівненщині. Пізніше нам туди доставили велосипеди і поверталися ми додому уже з ночівлею поблизу озера Шині. Таким чином велосипедами ми подолали 130 кілометрів та майже 50 пливли водою.
Для прикладу, чудовим є відпочинок на озері Світязь. Не обов’язково їхати туди автобусом чи своїм автомобілем. Найкраще віддати перевагу велоподорожі до перлини Волині. Зрозуміло, мандрівка з відпочинком займуть кілька днів, але ви отримаєте неймовірне враження.
— Ростиславе Івановичу, які практичні поради досвідченого любителя мандрів можете дати початківцям, тим, хто поки не наважується вирушити в похід подібним чином?
— Насамперед важко зробити перший крок, відірватись від дивана. Спочатку варто спланувати невеличку подорож на кілька десятків кілометрів. Це не буде досить виснажливим процесом, а враження залишаться пречудовими. Є ще один нюанс: якщо тягнеш на велосипеді багато спорядження, провізії, то не відчуєш насолоди від катання. Тому обладунки мають бути мінімальними. Головне — не забути намет. Формуючи маршрут, варто врахувати, аби на шляху зосереджувались цікаві пейзажі, визначні архітектурні споруди, тощо. При цьому треба уникати автомобільних трас, натомість обирати лісові шляхи. Мандри у такий спосіб не є затратними, але задоволення від них незабутні.
Леся Мінібаєва.
