Незалежна громадсько-політична газета

Людям потрібен тваринний ринок. А владі?

107282

Усі добре знають, де в Камені «свинячий базар», – на виїзді з міста у напрямку на Осівці та Залазько з правої сторони. Щонеділі сюди з’їжджаються господарі звідусюди. Хтось вивозить на продаж поросят, а хтось їх купує на відгодівлю. Свій натуральний товар продавці виставляють на машинах, возах, мотоциклах та іншому транспорті. Є періоди затишшя, а буває, що ринок аж вирує: білі, чорні чи плямисті поросятка різного віку і розмірів просто таки конкурують між собою.

«Раніше за цим ринком здійснювало нагляд міське комунальне підприємство. Був працівник, який вмикав тут світло, бо роботу ринок розпочинав ще вдосвіта, збирав у торговців плату за місце, потім хоч якось наводив тут лад. Тепер ось уже років 5-7 цього не відбувається. Складається враження, що міська рада не зацікавлена в існуванні “свинячого базару” та в наповненні міського бюджету за рахунок збору за торгові місця», — розповідає депутат міської ради Петро Герасимик.
Те, що міській владі байдуже до «свинячого ринку», вважає і керівник Держпродспоживслужби у Камінь-Каширському районі Віталій Макарчук.
«Місце, де скільки я пам’ятаю, стільки і торгують поросятами, дотепер документально не відведене під тваринний ринок. Місце не огороджене, не освітлене, відсутня відповідальна особа за дотриманням ветеринарно-санітарних правил для ринків. І це є проблемою. По-перше, оскільки територія не має цільового призначення, на неї рано чи пізно може хтось покласти око і придумати, як інакше використати. По-друге, якщо тваринний ринок розміщений тут, то хтось має подбати, щоб були витримані всі санітарні норми», — розповідає Віталій Юхимович.
У даному випадку найперше має бути витримана відстань від меж ділянки ринку до меж земельних ділянок житлових та громадських будівель. Відповідно до ветеринарно-санітарних правил для ринків, затверджених наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини України, вона повинна становити не менше 50 м. В окремих випадках при відповідному обгрунтуванні та дотриманні санітарних вимог до шумового режиму території відстань може бути зменшена, але не більше, як на 25%, за погодженням з органами державного санітарного нагляду.
А тут, як виявляється, ці норми вже порушені. Міська рада чомусь роздала земельні ділянки під забудову впритик до території ринку без врахування так званої санітарної зони.
«Оскільки офіційно ця територія не є тваринним ринком, то порушення в тому, що роздали земельні ділянки, немає», — пояснюють в міській раді. Разом з тим зауважують, що тепер тут зробити тваринний ринок не можна. От і виходить, що інтереси людей, передусім жителів Каменя-Каширського, які займаються господаркою і годують кабанців, не врахували.
«Зараз на так званому «свинячому базарі» відбувається безконтрольна торгівля тваринами. А при теперішній ситуації із чумою туди можуть завезти будь-що, бо ніхто не контролює звідки привезли і як привезли. Якби тут офіційно зробили тваринний ринок, створили адміністрацію ринку, яка б стежила за дотриманням норм, то ризик, звичайно, був би меншим», — наголошує Віталій Макарчук.
Керівник міжрайонної державної лабораторії ветеринарної медицини Юрій Лук’янчук каже, що тваринний ринок у Камені-Каширському потрібен.
«Якщо його створювати, то варто перейняти досвід, наприклад, у маневиччан, де люди на базарі продають найрізноманітніших сільськогосподарських тварин. Бо сьогодні краяни продають тварин переважно за оголошеннями в газеті, а це часом може створювати певні незручності з «поїхати, побачити» розглядаючи кілька пропозицій. Тим більше продають не лише поросят, а й вже відгодованих свиней, велику рогату худобу, коней, поряд з тим і котиків, собачок, хом’ячків, папужок… Їх у нашому випадку ніхто не везе на «свинячий базар», а от коли б ми мали облаштований належним чином тваринний ринок, це було б реально, зручно і практично”, — підкреслює Юрій Маркович. І, до речі, тоді можливо, нарешті вирішилася б ситуація із влаштованим стихійним пташиним ринком на автостоянці біля ТК «Пасаж» поряд із місцем, де продають продукти. А це, погодьтеся, не є безпечною практикою. І добре, поки все добре.
Тетяна ПРИХОДЬКО.

ПУБЛІКАЦІЇ

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *