Досвідчений педагог-математик, екскерівник місцевого органу влади, нумізмат — пенсіонер Іван Зубач із села Ворокомле. У свої шістдесят з гаком рівень особистої активності він вимірює за допомогою смарт-годинника. Найкарколомніший результат нині — 32 тисячі кроків за день. Крім того, Іван Лукашович заготовляє гриби “Веселка” і з метою підвищення імунітету споживає їх сирими. “Підсадив” на гриба усю родину.
На подвір’ї Івана Лукашовича по-особливому гамірно. Тут зосередились до пів сотні індокачок, породисті кури колоритного оперення, кролі-гіганти в клітках. У господарських хоромах ремигає корова, хрюкають свині. Чоловік привітно зустрічає журналістів, і вже разом інспектуємо немале його обійстя.
— Уся птиця в мене винятково породиста. Перед тим, як завести котрусь, я ретельно вивчаю її особливості, а вже тоді вирішую, чим вона може бути корисною для моєї родини. Майже десять років виводжу певні види курей: несучки — ломани та більш м’ясна порода — брама. Вони дуже хороші квочки. Змайстрував для них курник з пляшок — теплий та надійний, — неквапом проводить екскурсію Іван Лукашович.
Завітавши до оселі нашого співрозмовника, натрапляємо на результати його творінь. У коридорі повсюди розставлено корзини із пластикової стрічки, що їх власноруч змайстрував Іван Лукашович. Каже, вечори стали довгими, отож і виникла думка себе чимось зайняти. “Корзини розкуповують люди з близьких і далеких сіл для побутових потреб. Відтак своє дозвілля проводжу з користю не лише для себе самого”, — додає Іван Зубач.
Та не лише у побуті такий самодостатній наш співрозмовник. За його плечима чималий послужний список: учитель математики, голова Ворокомлівської сільради, котрий неповних три каденції керував органом місцевої влади.
Свій професійний шлях педагога Іван Лукашович розпочинав у селі Карпилівка далекого 1977-го. “Там працював заступником директора школи. У навчальному закладі познайомився з учителькою географії, молодою і симпатичною Марією. Згодом з нею одружився. Народили п’ятеро дітей”, — з усмішкою на вустах згадує свій “службовий” роман. — Але життя повернулося так, що довелось переїздити у Ворокомле. У місцевій школі пропрацював учителем математики аж цілих 26 років”. Тішиться Іван Лукашивич і здобутками своїх вихованців. Радіє, що чимало з них перемагали на обласних олімпіадах з математики. Донька Катерина брала участь у всеукраїнських змаганнях.
— Був час, коли Ворокомлівська школа за високі навчальні здобутки з математики посідала третє місце в районі. Любили мої учні точну науку. Серед них — нинішній директор школи села Полиці Роман Прокопчук. Це також дуже талановитий мій учень, — не без втіхи розповідає чоловік.
Та чи не найвдаліше інтектуальні здібності батьків увібрали їхні діти. Усі нащадки Івана Лукашовича та Марії Євтихіївни свою професійну діяльність пов’язали з комп’ютерними технологіями. Більше того, один з них, Федір, обіймає відповідальну посаду в офісі “Гугл”, що у швейцарському Цюриху. За студентських часів хлопець брав участь у міжнародних олімпіадах з математики та здобував призові місця.
Інший син, Василь, уже впродовж чотирьох років проживає та працює в Сіднеї. Ще один син, Микола, — у Києві. Дочка Мирослава вибудовує успішну кар’єру програмістки в польському Гданську та професійно займається танцями. Іще одна донька, Катерина, на життя заробляє теж за допомогою комп’ютера — працює дистанційно через інтернет-мережу.
Іван Лукашович пишається дітьми. Поряд з цим своє життя нині вибудовує так, як йому до снаги. Має стільки хобі, що годі й перелічувати: ходить на полювання, збирає гриби, виготовляє корзини, нещодавно придбав спорядження для риболовлі. Але одним з найзахопливіших занять вважає колекціонування монет. Будучи ще школярем, Іван Лукашович уже тоді виявляв зацікавленість до нумізматики. Так, за десятки років пошуки старовинних та цінних монет дали результати — зібрав кілька альбомів різноманітних срібняків та мідниць. Окремі з них мають доімперське походження. Однак, як зазначає Іван Зубач, це хобі здебільшого має аматорське підґрунтя. Бо не впевнений, чи мають монети якусь матеріальну цінність.
Леся Мінібаєва, село Ворокомле.
