Незалежна громадсько-політична газета

Тішиться дітьми, вихованцями і дякує долі за немарно прожиті роки

unnamedДосвідчений педагог-математик, екскерівник місцевого органу влади, нумізмат — пенсіонер Іван Зубач із села Ворокомле. У свої шістдесят з гаком рівень особистої активності він вимірює за допомогою смарт-годинника. Найкарколомніший результат нині — 32 тисячі кроків за день. Крім того, Іван Лукашович заготовляє гриби “Веселка” і з метою підвищення імунітету споживає їх сирими. “Підсадив” на гриба усю родину.

На подвір’ї Івана Лукашовича по-особливому гамірно. Тут зосередились до пів сотні індокачок, породисті кури колоритного оперення, кролі-гіганти в клітках. У господарських хоромах ремигає корова, хрюкають свині. Чоловік привітно зустрічає журналістів, і вже разом інспектуємо немале його обійстя.

— Уся птиця в мене винятково породиста. Перед тим, як завести котрусь, я ретельно вивчаю її особливості, а вже тоді вирішую, чим вона може бути корисною для моєї родини. Майже десять років виводжу певні види курей: несучки — ломани та більш м’ясна порода — брама. Вони дуже хороші квочки. Змайстрував для них курник з пляшок — теплий та надійний, — неквапом проводить екскурсію Іван Лукашович.

Завітавши до оселі нашого співрозмовника, натрапляємо на результати його творінь. У коридорі повсюди розставлено корзини із пластикової стрічки, що їх власноруч змайстрував Іван Лукашович. Каже, вечори стали довгими, отож і виникла думка себе чимось зайняти. “Корзини розкуповують люди з близьких і далеких сіл для побутових потреб. Відтак своє дозвілля проводжу з користю не лише для себе самого”, — додає Іван Зубач.

Та не лише у побуті такий самодостатній наш співрозмовник. За його плечима чималий послужний список: учитель математики, голова Ворокомлівської сільради, котрий неповних три каденції керував органом місцевої влади.

Свій професійний шлях педагога Іван Лукашович розпочинав у селі Карпилівка далекого 1977-го. “Там працював заступником директора школи. У навчальному закладі познайомився з учителькою географії, молодою і симпатичною Марією. Згодом з нею одружився. Народили п’ятеро дітей”, — з усмішкою на вустах згадує свій “службовий” роман. — Але життя повернулося так, що довелось переїздити у Ворокомле. У місцевій школі пропрацював учителем математики аж цілих 26 років”. Тішиться Іван Лукашивич і здобутками своїх вихованців. Радіє, що чимало з них перемагали на обласних олімпіадах з математики. Донька Катерина  брала участь у всеукраїнських змаганнях.

— Був час, коли Ворокомлівська школа за високі навчальні здобутки з математики посідала третє місце в районі. Любили мої учні точну науку. Серед них — нинішній директор школи села Полиці Роман Прокопчук. Це також дуже талановитий мій учень, — не без втіхи розповідає чоловік.

Та чи не найвдаліше інтектуальні здібності батьків увібрали їхні діти. Усі нащадки Івана Лукашовича та Марії Євтихіївни свою професійну діяльність пов’язали з комп’ютерними технологіями. Більше того, один з них, Федір, обіймає відповідальну посаду в офісі “Гугл”, що у швейцарському Цюриху. За студентських часів хлопець брав участь у міжнародних олімпіадах з математики та здобував призові місця.

Інший син, Василь, уже впродовж чотирьох років проживає та працює в Сіднеї. Ще один син, Микола, — у Києві. Дочка Мирослава вибудовує успішну кар’єру програмістки в польському Гданську та професійно займається танцями. Іще одна донька, Катерина, на життя заробляє теж за допомогою комп’ютера — працює дистанційно через інтернет-мережу.

Іван Лукашович пишається дітьми. Поряд з цим своє життя нині вибудовує так, як йому до снаги. Має стільки хобі, що годі й перелічувати: ходить на полювання, збирає гриби, виготовляє корзини, нещодавно придбав спорядження для риболовлі. Але одним з найзахопливіших занять вважає колекціонування монет. Будучи ще школярем, Іван Лукашович уже тоді виявляв зацікавленість до нумізматики. Так, за десятки років пошуки старовинних та цінних монет дали результати — зібрав кілька альбомів різноманітних срібняків та мідниць. Окремі з них мають доімперське походження. Однак, як зазначає Іван Зубач, це хобі здебільшого має аматорське підґрунтя. Бо не впевнений, чи мають монети якусь матеріальну цінність.

Леся Мінібаєва, село Ворокомле.

Please enter banners and links.

ПУБЛІКАЦІЇ
Tagged

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *