Незалежна громадсько-політична газета

Сад, схожий на cправжній рай

63D6DC77-60F3-4156-A9F4-E8C6DD12DD60Його плекають знані садівники Валентина Юхимчук та Володимир Романюк із Качина.

Троянди, верби, хвойні та фруктові дерева, декоративна кора – у них є все. Донедавна працювали під назвою «Квітучий сад Волині». Однак після того, як на ринку з’явилася одноіменна фірма, вирішили підкреслити свою індивідуальність. Відтепер «Качин-сад» – до послуг завзятих садівників. До речі, Валентина з Володимиром створили також сторінку у мережі «Фейсбук», де діляться яскравими фото- та відеоматеріалами з життя своїх «вихованців».

Допомагала чоловікові і “захворіла” садівництвом
Розпочали свою діяльність в 2005-2006 роках. Валентина не знала навіть елементарних речей – просто підтримувала Володимира. Але довго не змогла стояти осторонь: бачила, як він близько до серця сприймає кожну рослину, як болісно переживає їхні хвороби і наскільки йому складно охопити все – наважилася допомагати. І «захворіла». Так, за 13 років невтомної праці із 25 соток сад розрісся більше як на гектар. Жінка настільки прониклася садівництвом, що зараз господарює нарівні з чоловіком, а в деяких речах навіть значно обізнаніша. Тепер вона – рушій розвитку і тримає руку на пульсі:

слідкує за новинками галузі, підбирає кращі сорти, способи та засоби догляду. Каже, що це нелегкий і надзвичайно затратний труд, але відчуття відповідальності перед людьми і перед самими ж рослинами, яким дали життя, змушує тримати планку. Так і працюють: Валентина плекає троянди і хвойні дерева, а Володимир – головує у фруктовому саду.

9D01EEF1-08CC-43F3-A657-443F73BD594EВчилися у досвідчених
Подружжя радо розповіло, як починали свою справу: за ці роки пережили багато. Вчилися, помилялися і робили висновки, навіть возили ґрунти на експертизу в Польщу, шукали кращих варіантів. Валентина не забуде, як у перші роки захворіли її троянди – плакала від болю над кожним кущем. Звичайно, не оминула і фінансова криза, але, на щастя, все перебороли. Чоловік з дружиною переконують: якщо любиш свою справу – знайдеш спосіб. Вдячні знайомим з Польщі Анні та Сільвеку, які дуже допомогли з сортами троянд, кореневою системою, завжди консультували і ділилися власними знаннями й досвідом, допомагали знайти якісні засоби проти шкідників і грибкових хвороб, які в той час складно було дістати в Україні. Так спільними стараннями стали на ноги. Тепер щороку оновлюють асортимент, мають свої плодорозсадники («маточники») і можуть показати всім охочим результати праці: як пишно квітнуть троянди, наливаються соком плоди фруктових дерев і поступово розвиваються хвойні. Крім того, люди часто звертаються з проханням нарізати букет квітів. При можливості Валентина завжди допомагає односельчанам. Для цього навіть висадила спеціальну клумбу.

Фруктів — на всяк смак і вибір
Володимир розповів, що наразі в їхньому саду є 100 сортів троянд, близько 60 – яблунь, 33 – груш, 19 – слив, 10 – вишень, 7 – абрикосів і не менше черешень та персиків. Є й нектарин. Як то кажуть, до кольору, до вибору: кілька видів кореневих систем, деревця різної висоти і часу зрілості. Крім того, верби, хвойні, ще й домашнє господарство. І за цим усім вони з дружиною доглядають самотужки. Прокидаються о 6 ранку і працюють до 12, якщо не довше – у посуху рослини як ніколи потребують догляду. Не можуть лишити своїх улюбленців помирати від спраги, бо, кажуть, вода для них – як кров для людини. Не раз, бувало, зовсім змучені, ішли поливати о 1-2 годині ночі.

“Працюємо не так для заробітку, як з великої любові”
Ентузіасти переконані, що будь-яка справа повинна базуватися на чесності і довірі. Відтак, практикують, щоб покупці приїжджали на поле і могли наяву оцінити усе різноманіття: помилуватися квітами, скуштувати той чи інший плід, або ж просто переконатися у правдивості слів садівників та отримати чільні поради щодо посадки рослин та догляду за ними. Намагаються працювати на совість і надзвичайно приємно, коли з часом клієнти відгукуються, дякують і задоволено купують ще.
– Такі садівники як ми працюють не так для заробітку, як з великої любові. Коли рослина хворіє – не думаєш, що це фінансова втрата, а переживаєш, що їй болить, вона страждає. Ти пригадуєш кожну хвилину, проведену біля неї, і не можеш стояти осторонь, коли їй тяжко – дивишся як на людину. Натомість рослина відповідає на любов любов’ю, даруючи красу і приємність. Це надає сил працювати далі, – розповідає Валентина. – Уже не одну весну хотіли зупинитися, бо не вистачає сил і часу, деколи опускаються руки від утоми. Але приїдуть люди, дякують, розпитують про новинки, хочуть ще щось посадити, і це надихає. Інколи кажуть: «У вас, як у раю», але за роботою ніколи милуватися тим раєм. Однак, коли стає важко, вийдеш в сад, глянеш на ту ошатну красу і все розчарування як рукою знімає – працюєш з насолодою. Садівництво як трясовина – затягує. Це уже хвороба, — розповідає Валентина.

У рослину потрібно вірити
Володимир застеріг: що б вам не казали про витривалість сорту, за будь-якою рослиною потрібно доглядати. Елементарні речі – полив, підживлення і захист від шкідників. Сам садівник підживлює свої деревця по-мінімуму. По-перше, щоб загартувати рослину і зробити менш вразливою. По-друге, рослина загине, якщо після посильного підживлення потрапить у гірші умови вирощування. Крім того, у рослину потрібно вірити. Виявляється, вона відчуває енергетику людини. Це перевірено ученими і нашими героями зокрема.
– З першого дня не було сумніву, що троянда виросте. Я саджу і знаю, що вона повинна вирости, бо для цього вкладаю усі сили і душу. Вірю, що вона гарна, здорова і буде тішити нас. Це любов, яка приходить з тим, що ти бачиш як розвивається рослина, доглядаєш за нею, милуєшся творінням своїх рук. І ця краса рятує світ, – з блиском в очах ділиться своїми думками квіткарка.

Досвід — передусім.
Інтернет інколи обманює
Жінка зізналася, що мало довіряє Інтернетові. Маючи чималий досвід, переконалася, що багато інформації перекручено, а назви сортів часто не відповідають дійсній рослині. Ось кілька фактів, які в мережі нерідко постають у спотвореному вигляді: троянди можна підживлювати азотовмісним добривом тільки до середини липня, а пересаджувати дерева та трояндові кущі найкраще восени (здебільшого – в середині жовтня), коли почне опадати листя, а рослина здерев’яніє. Ця пора характеризується достатньою кількістю вологи і сприятливим температурним режимом, оптимальним для розвитку саджанців. На зиму їх потрібно огортати, але ні в якому разі не можна накривати свіжою тирсою, або гноєм. Краще – шипхою, мохом або гілками хвої. І, певно, найбільша помилка – садити фруктові в травні-червні, коли в них сухе коріння. У такому разі найкращий момент – рання весна, коли зійде сніг і не передбачатиметься заморозків. Мала імовірність також, що приживуться квітучі троянди, висаджені влітку, тощо.
Загалом, Валентина та Володимир розповіли багато цікавих та корисних речей. З насиченої розмови зробила висновок, що садівництво – для терплячих і закоханих у свій нелегкий труд. Адже для того, щоб отримати готову щепу, необхідно пильно працювати більше двох років. Від посіву насіння до саджанця рослина, як і її господар, долає шлях протяжністю в 2 весни і 2 осені. Це ж скільки переживань потрібно здолати! Дивуюся витривалості і відданості цих людей. Дивишся на плід їхніх старань і стає тепло на душі, бо кожен листочок дихає любов’ю.
Іванна ШЕМЕТЮК, село Качин.

67105502_484030642171257_5792263603432194048_n

67610792_482877332286588_8367951243120738304_n

НОВИНИ, ПУБЛІКАЦІЇ
Tagged

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *