Цю тезу вкотре довів Олександр Романюк із Сошичного – активний, позитивно налаштований та завзятий молодик, який представив район у першому відкритому фізкультурно-оздоровчому фестивалі серед осіб з інвалідністю «Ніколи не здавайся».
Фестиваль проходив з 2 по 4 липня у селі Соловичі Турійського району на березі озера Велимче. У ньому взяли участь понад 70 людей із фізичними вадами із Турійського, Ковельського, Старовижівського, Камінь-Каширського, Любомльського районів, а також із Ковеля, Володимира-Волинського, Нововолинська, Червонограда, Львова та Рівного. Учасники змагалися у грі бочча, дартсі, кеглях, стрільбі зі спортивного лука та пневматичного пістолета. Наш спортсмен привіз додому бронзову нагороду, довівши, що для сильних духом немає жодних обмежень.
Однак одного бажання, на жаль, інколи обмаль. Окрім моральної підтри-мки вкрай важливою є також грошова допомога, з якою у районі наразі помітна проблема. Фінансування з боку владних структур повністю відсутнє і справжні ентузіасти, такі як Олександр, змушені покривати усі витрати з власної кишені: оплата дороги, забезпечення відповідного транспорту та супроводу, тощо. Назбирується чимала сума і не кожен може собі дозволити таку розкіш. Прикро, тому що охочих стати учасником подібного дійства значно більше. Адже, як стверджує наш співрозмовник, такі заходи необхідні людям: вони забезпечують живе спілкування з однодумцями, гартують дух і зміцнюють віру у власні сили.
– Було класно, більше б таких подій у житті. Озеро, красива природа, вечірні концерти, приємне оточення і можливість перевірити себе. Це надзвичайно важливі речі, які сприяють особистісному розвитку, мотивують і заряджають. Хотілося б провести щось подібне в себе, на Камінь-Каширщині, – ділиться враженнями і прагненнями наш герой.
Водночас приємно відзначити, що взимку в Олександра з’явилася можливість займатися улюбленим видом спорту в рідному селі: за сприяння районного відділу освіти та дирекції місцевої школи навчальному закладу вдалося придбати спеціальні м’ячі для гри бочча. Звичайно, через побутові турботи не вдається тренуватися так часто, як того хотілося б, але відрада для душі є. Крім того, це ще й нові можливості для спортивного розвитку підростаючого покоління.
Іванна ШЕМЕТЮК.
