У народі кажуть: «Старий рік — у ноги, новий — у пороги». Ще не встиг 2015-й завершити своє господарювання, як наступний 2016-й вже крехтить-пихтить, бо ледве дістався на Камінь-Каширщину цими вибоїстими шляхами.
Одразу бачить, на що не вистачило фінансування. Метнувся Рік крамницями і оцінив свою скарбницю: з такими цінами нелегко буде, відчуває — у деяких випадках доведеться затягнути пасок. Те, що пішки часто доведеться ходити, зрозумів на в’їзді у райцентр: ціни на пальне на автозаправках, попри подешевшання нафти на світовому ринку, тут чомусь і наміру не мають поводитися відповідно. Хоча було б здоров’я, то на решта заробиться. Але заглянув Рік в аптеки, і за голову взявся: “І на що я сподівався?» В задумі тяжкій в лісі на пеньку опинився Рік і схаменувся: «Вміло ріжуть, що казати, гарний прибуток повинні мати». А там за лісом озимина зійшла. Пройшовся Рік і думка виникла одна: якщо ось так господарювати, то можна ще надію мати. А головний господарник району спішить розказати, як спрацювали і які в них плани.
— Підводячи підсумки, хочеться відмітити позитивні тенденції по стабілізації галузі в питаннях виконання намірів з посіву сільськогосподарських культур та виробництву продукції, — веде розмову начальник управління сільського господарства РДА Григорій Супрунюк. — Незважаючи на складні кліматичні умови 2015 року, господарства усіх категорій виконали наміри з валового збору зернових і зернобобових культур. Із намічених 28200 тонн намолочено 28500 тонн зерна, що становить 101 відсоток виконання. Хоча недоотримано картоплі близько 20 відсотків від плану. Із наміченого валового збору 94614 тонн зібрано 76485 тонн. Під урожай 2016 року ми планували посіяти 6690 га озимих зернових культур. Втім посіяли трохи більше — 6815 га. Більше посіяли і агроформування району. Замість 180 га — 302 га.
— А чи якісним насінням сієте, що так красиво зеленіє?
— Щороку ми проводимо сортооновлення чи сортозаміну. Тож у більшості господарства вже мають досить непогане зерно. Та й цієї осені і агроформування району, і деякі підсобні господарства посіяли зерно кращих сортів. Зокрема, із 302 га посівів агроформувань на 180 га проведено сортооновлення та сортозаміну. Також 180 тонн насіння для проведення сортооновлення та сортозаміни було завезено і для особистих селянських господарств. Тож в середньому засіяно 720 га поновленим насіннєвим запасом.
— За чиї кошти проводиться поновлення посівного зерна? Бо ціна — штука така: як не закупиш вчасно, можеш піймати облизня.
— У нас діють різні районні програми, в ході реалізації яких вдається хоч якимось чином підтримати сільгоспвиробника. Так, наприклад, і в наступні 2016—2020 роки діятимуть програми підтримки виробництва озимого жита, гречки. Окрім того, управління сільського господарства розробило програму «Розвитку меліорації земель та поліпшення екологічного стану осушених угідь Камінь-Каширського району на 2016—2020 рр.», програму «Охорона родючості грунтів 2016—2020 р.р. у Камінь-Каширському районі» (вапнування, залуження, посів сидератів). Ще діє програма «Часткове здешевлення вартості штучного осіменіння корів і телиць у особистих селянських господарствах».
— На скільки популярним в районі є штучне осіменіння тварин?
— На сьогодні в нас працює 26 пунктів зі штучного осіменіння великої рогатої худоби в господарствах населення, де використовується сперма високопродуктивних бугаїв-плідників молочних та м’ясних порід. Також проводиться штучне осіменіння свиней. Із року в рік за цими послугами жителі району звертаються все частіше, бо розуміють, що таким чином дійсно можна покращити показники як виходу м’яса, так і надоїв. Втім не надто приємним є той факт, що за цей рік кількість голів великої рогатої худоби зменшилася майже на 3 тисячі і становить трохи більше 12 тисяч. (Майже 20 тисяч голів свиней відгодовують жителі Камінь-Каширщини). Відповідно продано худоби більше, а молока заготовлено менше.
— Може, якби ціну на молоко заготовачі встановлювали хоча б наполовину від тієї, що в магазинах, то й молочко із наших сіл рікою лилося б пінне?
— Звичайно, на ринку заготівлі молока довгий час у нас підприємства-заготівельники працювали недобросовісно. Зокрема, ПАТ «Ковельмолоко» та ПрАТ «Ратнівський молокозавод» заборгували жителям району чималі суми. І лише з приходом на районний ринок молока ПАТ «Дубномолоко» ситуація намітилась до покращення. А коли на моє прохання ВАТ «Чортківський сирзавод» також розпочав молокозаготівлі в нашому районі (до цього я чув лише хороші відгуки про нього), все однозначно змінилося в кращу сторону. Адже з приходом «Чортківського сирзаводу» селяни почали вчасно отримувати кошти за здане молоко. Відчувши конкуренцію, боржники помітно зменшили заборгованість. Окрім того, зросла і ціна на молоко. На початку року вона становила 2,70 грн, а під кінець – 3,20 грн.
— А на чому ще, на ваш погляд, жителі могли б зосередитися, аби заробити якусь копійку?
— Беручи до уваги мікроклімат в районі, родючість ґрунтів, вважаю, що досить вигідно було б тут розпочати лохиновий бізнес. Ґрунти Камінь-Каширщини якраз підходять для цієї культури. Зважаючи на досвід роботи в цьому напрямку в Любомльському районі, ми також розпочали роботу над пошуком інвесторів, які б були не проти вирощувати лохину в нас. І, до речі, два потенційні клієнти вже майже зголосилися на таку пропозицію. Але передчасно не будемо вдаватися в подробиці.
Ось на такій оптимістичній ноті рік починають сільські господарники. Засіяли щедро ниви, щоб добре родили, тож сподіваємося, що рік новий задобрили.
Тетяна ПРИХОДЬКО.
А він також ніби з Шацька. Ну десь звідти ніби.
Район шукає головного Лоха)). В Шацькому районі колишній головний Лох через рейдерство тепер має суттєві проблеми, але нічо…, працює помаленьку!
Кажуть,що ЖОРІК МОЛДАВАН що пекарню на Підцирї тримає клюнув і великі гроші готовий вкласти…БЕЗ ЛОХА І ЖИЗНЬ ПЛОХА