Щороку 8 травня разом з європейською спільнотою українці відзначають День пам’яті та примирення, як згадку про мільйони жертв одного з найкривавіших конфліктів минулого століття – Другої світової війни. 80 років тому ця величезна катастрофа поєднала наші країни, залишивши на віки болючий слід у душах мешканців кожної із них. Вона стала тим загальним горем, яке ми не повинні забувати, аби в майбутньому нічого подібного більше не повторилося.
Спізнати події тих далеких буремних років випало також чималій кількості жителів Камінь-Каширщини. Багато наших земляків проливали кров на фронтах, воюючи у складі Української повстанської армії, лавах Червоної армії, на боці держав антигітлерівської коаліції. Тисячі цивільних краян підтримували мужніх оборонців: передавали повідомлення, надавали медичну допомогу, забезпечували харчами, шили одяг і взуття, доставляли зброю, поширювали агітаційну літературу. І часто платили за подібне добросердя жахливу ціну – власне життя.
Ятрить й донині рана спалених сіл Верхи, Карпилівка, Карасин, Майдан, не стерлися за понад сім десятиліть з пам’яті свідків спогади про жорстокі вбивства, катування, що відбувалися на тутешніх землях. Не забуто про розстріляних окупантами представників єврейського та ромського населення, сотні вбитих борців за волю України.
З метою гідно вшанувати світлу пам’ять та безсмертний подвиг учасників Другої світової війни у населених пунктах району 8 травня відбулися тематичні меморіальні заходи. Представники влади на місцях, громадськість, духовенство, військові помолилися за упокій душ загиблих і поклали квіти до братських могил, де знайшли вічний спочинок невинні жертви згаданого збройного протистояння, пам’ятних знаків, встановлених на їх честь.
Зокрема, цього весняного дня у Камені-Каширському на подвір’ї біля адмінбудівлі традиційно зібралися десятки нащадків очевидців війни. Поруч із молодим поколінням у гурті стояли сивочолі герої-ветерани, нинішні захисники України, – ті, хто подарував нам усім можливість радіти мирним небом над головою тоді та робить це тепер. Опісля завершення коротенького мітингу-реквієму злагодженою колоною краяни рушили вулицями міста в напрямку центрального кладовища, раз по раз роблячи зупинки, аби покласти квіти до пам’ятних знаків, які репрезентують героїчні та трагічні сторінки історії України минувшини і сучасності. На території самого ж кладовища настоятель храму Благовіщення Пресвятої Богородиці села Раків Ліс отець Миколай Смолярчук звершив панахиду за українськими оборонцями, а разом із ним слова молитви мовили і присутні. Насамкінець священик подякував ветеранам за їх подвиг і побажав, щоби нікому знов не довелося відчути та перенести жахіття війни, зазнати втрат близьких, бачити руйнування і смерть.
Олександр ПРИЙМАК,
фото автора.
