Дуже часто від жителів району доводиться чути, що медична реформа їх розчаровує і навіть лякає. Деякі селяни кажуть, що їм здається, ніби ще трохи і взагалі можуть залишитися без медичного обслуговування. Отож журналісти «Полісся» вирішили розібратися в тому, що ж так бентежить людей та чи не безпідставно вони б’ють на сполох.
Буваючи у різних селах району, ми помітили, що у багатьох з них проблемою номер один є недостатня кількість лікарів. Особливо їх стало не вистачати, коли почали рахувати, скількох пацієнтів має обслуговувати кожен. Однак, як з’ясувалося, чомусь не це людям болить найбільше. Їх насторожує невідома подальша доля ФАПів. Мовляв, до того, що лікарі є не скрізь, вже звикли. А от за сільських «медичок» (фельдшерок) кожен щиро вболіває. Бо саме до них зазвичай зверталися перш, ніж до лікаря. Але чого чекати від медичної реформи, не знають, от і хвилюються, що залишаться у сільській глибинці покинуті напризволяще.
Тож, як відбувається медична реформа на Камінь-Каширщині та чи варто селянам хвилюватися за ФАПи, дізнавалися у керівника Камінь-Каширського центру первинної медико-санітарної допомоги Ігоря Солов’я.
Медична реформа в Україні стартувала рік тому. Вона мала розпочинатися передусім із реорганізації медустанов первинної ланки і повністю перекроїти фінансування поліклінік. У розмові із Ігорем Петровичем ми з’ясували, що у Камінь-Каширському районі все це вже відбулося, і, як говорить головний лікар, зовсім непогано.
— Процедуру реорганізації ми успішно завершили. Вона необхідна була для того, щоб вступити у прямі фінансові стосунки із Національною службою здоров’я України (НСЗУ). Камінь-Каширський центр первинної медико-санітарної допомоги сьогодні — комунальне некомерційне підприємство, власником якого є районна рада. Тобто він автономізувався, — зазначає Ігор Соловей.
Однак головною умовою отримання коштів від НСЗУ було підписання з лікарями декларації. Це відбувалося паралельно із набуттям закладом статусу комунального некомерційного підприємства. Як зазначають у Камінь-Каширському ЦПМСД, на сьогодні в районі понад 70 відсотків жителів підписали декларації із сімейними лікарями, а це майже 48 тисяч осіб із 64 тисяч. Поряд з цим заклад отримав ліцензію на медичну практику (діяльність). Таким чином, з жовтня минулого року первинна ланка меддопомоги району фінансується по-новому. Зокрема, з 1 січня не отримує медичної субвенції з державного бюджету. І, як розповідають медики, покращення вони вже відчули.
— Доходи Камінь-Каширського ЦПМСД збільшилися вдвічі, — розповідає Ігор Соловей. – Це дало змогу забезпечити спроможну мережу центру усім необхідним. Ми оснащені майже на 100 відсотків згідно з табелем.
За власні кошти та кошти світового банку первинка Камінь-Каширщини в цьому році дійсно суттєво оновила матеріальну базу. Придбали нові сучасні ЕКГ-апарати, небулайзери, кардіографи, аналізатори сечі та крові, холестерометри, тонометри, статоскопи, ваги дорослі та для дітей, глюкометри, офтальмоскопи, пульсоксиметри, холодильники, гінекологічні крісла, пеленальні столики, маніпуляційні столики, кушетки, шафи для ліків, медичні стрічки, таблиці для вимірювання зору, сумки — укладки для лікарів та медсестер, ліхтарики, молотки неврологічні, клікфлометри…
З часом ЦПМСД має намір також забезпечити амбулаторії тим обладнанням, що не входить у обов’язковий перелік.
— Нещодавно придбали за власні кошти гематологічний аналізатор – прилад, який дозволяє проводити загальний аналіз крові за 19 показниками протягом однієї хвилини. Коштує цей аналізатор 200 тисяч гривень. Зараз продумуємо, як налагодити довезення біоматеріалу з тих куточків району, зокрема Хотешова, Великого Обзира, Видерти, де не мають можливості проводити лабораторні дослідження аналізів, — розповідає Ігор Петрович.
Окрім того, у Камінь-Каширській поліклініці розпочали ремонт. Головний лікар сподівається, що ремонти будуть проведені і в інших закладах спроможної мережі.
До речі, до спроможної мережі первинної ланки медичної допомоги району входить 21 пункт здоров’я (ФАПи у селах), 9 амбулаторій групової практики, де має бути по 2 лікарі, 2 амбулаторії монопрактики та центр ПМСД. І, як запевняє Ігор Соловей, сьогодні про закриття ФАПів мова не ведеться.
— Сподіваємося, нам вдасться за кошти світового банку завершити реконструкцію ще 5 амбулаторій. Зокрема у Нуйно, Бузаках, Воєгощі, Полицях, Піщаному. Тоді потреба в амбулаторії у селі Великий Обзир відпаде. І загалом в районі буде їх 13.
Ігор Петрович погоджується з думкою про те, що відсутність фельдшера на селі для людей є справжньою катастрофою.
— Я не можу назвати розвинену країну, де функціонують ФАПи, але наші люди кажуть, що вони потрібні. І це дійсно так, бо за останні два десятиліття лікарів практично «вижили» із сіл. І не лише в нашому районі, а загалом в Україні. «Вижили» низькими зарплатами, низьким соціальним статусом. Втрималися лише ті, яких зобов’язував сімейний стан залишитися. Але навіть у нас лікарі сім’ями виїжджали в міста і залишали амбулаторії, — говорить він.
Зараз, за словами Ігоря Солов’я, держава дає лікарям можливість працювати в селі і мати пристойну зарплату. Наприклад, тепер середня заробітна плата лікарів первинної ланки медико-санітарної допомоги району становить близько 13 тисяч гривень. Окремі лікарі мають і до 20 тисяч гривень. Такий розмір зарплатні став можливим відповідно до колективного договору на підставі кількості укладених декларацій та фінансування у розрахунку: на дітей до 5 років – 1480 грн, 6-17 років – 814 грн; на дорослих від 18 до 39 років – 370 гривень, 40-64 років – 444 гривні, старших за 65 років – 740 гривень. З цих коштів фінансується заробітна плата середнього персоналу і утримання медичних закладів зокрема. Тому лише перевіривши на практиці, як має працювати ця система, з часом ми зможемо визначити, чи реально спроможні будемо підвищувати зарплатню середньому персоналові. Сьогодні, як розповідає головний лікар, вона зросла лише у медсестер, які працюють у парі із лікарями і становить близько 7 тисяч гривень.
— Фінансова картина може, звичайно, змінитися. Адже ще 30 відсотків жителів району не уклали декларацій. Окрім того населення району обслуговує лише 30 лікарів первинки. Водночас середнього персоналу нараховується до двох сотень, з яких 114 осіб працюють у селах. Із впевненістю кажу, що ще для 15 лікарів роботи у нас вистачить, а тому будемо раді прийняти до свого колективу нових фахівців, — говорить Ігор Соловей.
За його словами, лікарів вони можуть працевлаштувати у сільських амбулаторіях. Зокрема, у Тоболах, Карасині, Пнівне гарантують наявність житла.
Він припускає, що коли буде достатня кількість лікарів у районі, потреба у такій кількості середнього персоналу відпаде і тоді розмір зарплат знову ж таки може збільшитися. Адже ключову роль у наданні медичної допомоги відіграє лікар. Всі питання, що виникають, має вирішувати лікар, який працює в команді з сімейною медсестрою (їх може бути кілька). І вся відповідальність лежатиме передусім на лікареві. Зрозуміло, що зважаючи на викладені вище аргументи, багато хто задав би питання: а як же тоді лікарі встигатимуть обслуговувати тих пацієнтів, до котрих, можливо, треба буде виїжджати на виклик.
— Лікар не зобов’язаний їхати до хворого. Він вирішує чи є така необхідність, чи ні. Якщо прийняв рішення, що пацієнт потребує огляду вдома, тоді він їде. Але якщо стан пацієнта дозволяє йому приїхати самостійно, значить він має сам добиратися. Бо за той час, що лікар здійснюватиме виїзний прийом, на місці він може прийняти, для прикладу, 5 хворих, — аналізує Ігор Соловей.
Хоча, за словами Ігоря Петровича, у первинній медичній допомозі передбачається і надання невідкладної допомоги. По табелю оснащення кожен із лікарів повинен мати автомобіль. Не так давно Камінь-Каширський ЦПМСД отримав два автомобілі Пежо-301. Вони вже пройшли реєстрацію.
— Одним автомобілем користується Камінь-Каширська амбулаторія. І його поки вистачає. Інший буде переданий у Сошичненську амбулаторію, — зауважив керівник ЦПМСД.
Але чи потрібно буде кожного лікаря забезпечувати транспортом, ще важко сказати. Адже роботу водія лікарі повинні оплачувати з власного доходу.
Поряд з цим потрібно розуміти, що саме від лікарів залежатиме і наближення якості медичних послуг до європейського рівня. Наразі вони проходять відповідні навчальні курси. Попереду — перехід до електронного документообігу та виписування електронних рецептів. Що стосується першого, то у Камінь-Каширському районі вже кожен лікар має облаштоване робоче місце, де є комп’ютер з доступом до мережі Інтернет (Інтернету немає лише у Великому Обзирі, але ця проблема вирішиться, за словами головного лікаря, як добудується амбулаторія в Піщаному. Слабке покриття і в Хотешові). Наразі проводиться навчання медичних фахівців і формуються електронні картки пацієнтів. До речі, прогнозується, що з часом черги під кабінетами лікарів зникнуть, оскільки на прийом до них можна буде записатися через Інтернет та приходити у вибраний час та день. Для цього пацієнтам потрібно буде зареєструватися на МедПорталі, створивши свій обліковий запис, отримати особистий секретний ідентифікатор, та в розділі «Запис на прийом» обрати амбулаторію, лікаря, дату, час і записатися. Але перехід до такої системи відбуватиметься поступово.
Наразі завершується підготовка до переходу на електронні рецепти. За словами Ігоря Солов’я, медики для цього мають технічні можливості (окрім сіл, де є проблема з Інтернетом), але ще не на всі 100 відсотків до цього готові аптеки.
Тетяна ПРИХОДЬКО.
