Наші розповіді на шпальтах газети про те, в яких умовах проживає десятирічне хлоп’я із Дебальцевого на Камінь-Каширщині, розчулила серця багатьох краян. Ми розповіли про переселенців з Донбасу Данилка Голобородька та його батька Анатолія Костянтиновича, які на чужині опинилися дійсно у непростій життєвій ситуації. Газетні публікації прочитали у соцмережах далеко за межами району і Волині. Тож тепер на підтримку Голобородьків відгукнулися багато небайдужих людей. Про готовність підтримати і допомогти писали листи на адресу “Полісся” такі ж переселенці, як і вони, з інших областей України, збирали допомогу у Луцьку, організувалися та приступили до справи місцеві жителі. І занедбана убога оселя, в якій проживають Данилко та його батько у селі Олександрія Качинської сільської ради, почала на очах оживати.
— Сільська рада допомагала б облагороджувати дім Голобородькам, але це, звичайно, затягнулося б у часі через брак на те коштів. А тепер, після ваших публікацій, процес пришвидшився. Дійсно, відгукнулося багато людей, — розповідає сільський голова Олександр Войтюк.
Попри те, що у селі різної думки про Анатолія Костянтиновича, мовляв, непростий він чоловік, люди вирішили допомогти сім’ї заради хлопчика.
Так, долучилися до справи, зокрема, віруючі на чолі із пресвітером Валерієм Дунайчуком, місцевий священик Сергій Сіжук, підприємці Володимир Романюк та Валентина Юхимчук. Виділили на ремонт будинку для Голобородьків і з районного бюджету 20 тисяч гривень.
— У першу чергу розпочали ремонт у хатині, завершили електрифікацію будинку, зайнялися підведенням води у помешкання, — каже сільський голова Олександр Войтюк.
У старій хатині доводять до ладу стіни та стелю. Є намір обшити будинок знадвору.
Добрі люди привезли для переселенців холодильник та телевізор, про який так мріяв хлопчик. У школі для Данилка також вирішили зробити подарунок. Але який саме — хай буде для нього сюрпризом.
Один пенсіонер із Каменя-Каширського також пройнявся долею малого і вирішив його підтримати чимось. Андрій Михайлюк, житель вулиці Торгової, пройшовся місцевим ринком та зібрав для дитини гроші. Кошти він приніс у редакцію газети «Полісся», щоб ми передали їх для придбання Данилкові необхідних речей. Працівники редакції обов’язково виконають цю місію.
Журналісти “Полісся” досить рідко розповідають на сторінках газети про свої добрі справи. Але це не означає, що ми їх не робимо. Їх достатньо. Однак маємо своє правило: газета — передусім для того, аби розповідати про людей. Проте цього разу скажемо, що і ми приїхали до Данилка і його батька не з порожніми руками.
Ось так усі потрохи допомагають переселенцям-Голобородькам. Світ не без добрих людей. Сподіваємося, що невдовзі ми підготуємо вже матеріал про те, як Голобородьки розпочинають дійсно нове життя у людських умовах.
Тетяна ПРИХОДЬКО.
