Уже два роки поспіль в Україні триває війна. Підступна, жорстока, лукава, названа по-сучасному «гібридною», вона забирає людські життя, руйнує міста й села, калічить душі й долі.
У кінці минулого року в сім’ю Шеметюків із Волиці принесли страшну звістку про загибель сина Олександра. Він пішов воювати добровольцем, майже рік захищав українські землі на сході нашої держави і вже сподівався на повернення до рідного дому.
«Ми так чекали його, тато закреслював дні в календарику, місяць лишалось і Сашко мав прибути… Це так страшно, коли на твоє подвір’я в’їжджає машина з написом «Груз-200», – розказує сестра Олександра Віта.
Олександр Степанович Шеметюк народився 1 травня 1974 року. Батьки працювали в місцевому колгоспі. Сашко був другою дитиною в сім’ї. Він закінчив Пнівненську загальноосвітню школу в 1991 році. Через 3 роки був призваний в армію; строкову службу проходив у внутрішніх військах МВС України, спочатку – в Золочеві, а наступні півтора року – в м. Єнакієве Донецької області.
Повернувшись додому, Олександр, як і батько, працював трактористом у колгоспі. Одружився, в сім’ї народилось четверо діток.
Родину Шеметюків поважають у селі за їх працелюбність, доброзичливість, скромність. Степан Іванович і Галина Федорівна виховали четверо дітей: Сергія, Олександра, Романа й доньку Віталіну. «Всі мої брати бачили війну, – розповідає Віта. – Сергій, старший брат, воював у Чечні в Грозному, був близько від смерті. Менший Роман теж учасник АТО, воював на сході України, пережив страшні бої за Краматорськ. Він казав, що це було таке саме пекло, яке бачив у фільмі «Сталінград». Олександр пішов захищати українські землі добровольцем 1 лютого 2015 року у складі 14-ї бригади 3-го взводу інженерно-саперного батальйону. Останнім місцем дислокації були позиції поблизу Красногорівки. 26 грудня Сашка не стало…»
Без батька залишилось четверо дітей: дві доньки вже мають власні сім’ї, Павло закінчує 11-й клас, а Марійка – 8-й. Родина Шеметюків вболіває за внуків-напівсиріт, допомагає чим може, підтримує. Але їм завжди бракуватиме міцних батькових обіймів, його порад і благословення…
Наталя ПАСЬ.
На фото:
Олександр ШЕМЕТЮК.
