Незалежна громадсько-політична газета

Служити не можна ховатись!

с-16 (1)Кожному юнакові, кому прийшла пора йти до війська на строкову військову службу, самому обов’язково доведеться поставити кому у цьому заголовку. В одних вона опиниться після першого слова, в інших — після третього.
З 1 жовтня та території України розпочався осінній призов на строкову військову службу. Його особливість полягає в тому, що у відповідності до Указу Президента Петра Порошенка термін проведення призову громадян України на строкову військову службу продовжено на один місяць і буде тривати із жовтня по грудень.

На даний час значна частина хлопців просто переховується від військкоматів через страх, який виник із-за воєнного конфлікту на Донбасі. Хоча неодноразово наголошувалось, що строковики до участі в бойових діях не залучаються.
Населення району охопила масова істерія. Матері водять за ручку 20-річних юнаків по лікарні в надії, щоб в останніх виявили якомога більше захворювань. Хто з призовників не має таких вад, той виїжджає за кордон в надії «пересидіти лихі часи». Інші не забувають глянути в очко дверей перед тим, як відчиняти двері помешкання. Молоді люди вихваляються один перед одним, як вони «закосили від армії». І це в суспільстві стає нормою.
Чоловік у військовій формі одягу в окремих вже не викликає захоплення та гордості. Інформаційний вплив країни агресора проник у голови українців.
Водночас раджу згадати наших батьків та старших братів, які з честю ішли служити до Збройних Сил. Не виникало навіть думки якось «відмазатись» від служби. Хлопець, який не служив, у суспільстві вважався другосортним, ненадійним, “тюфяком”.
А що ми бачимо сьогодні? Батьки призовників прикладають усі зусилля (залучають зв’язки, приписують хвороби, реалізовують інші схеми), щоб їхнє чадо не потрапило навіть на поріг військового комісаріату. І це їм «вилазить боком». У підсумку в сім’ї з’являється самовпевнений егоїст, людина, яка не поважає старших, не піддається виховному впливу. Бо час втрачений.
Хто б що не казав, а військова служба гартує та випробовує людину. Вона робить її сильнішою, мужнішою, ввічливішою. Цю думку з впевненістю можуть розділити батьки юнаків, які служили у війську.
Як поступити: чесно відслужити півтора роки чи ховатися та бігати від військкомату як полохливий заєць до 27 років, причому вважати себе патріотом рідної землі, — вирішувати ВАМ.
Сергій ШВАЧКО,
підполковник, військовий комісар району.

Please enter banners and links.

ПУБЛІКАЦІЇ
Tagged

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *