На тлі сьогоднішнього злиденного життя, коли знецінюється все і вся, коли “время люте” (слова Т.Г.Шевченка) зводить на ніщо думку і принижує світлі помисли, викорчовує з сердець світлі почуття, зводить до безціні все, що є людського в людині, аби втримати в такий час живе слово, не опустити ниць, і самому не опуститись, потрібно проявляти неабияку мужність всім нам. А для мене — це моральний обов’язок перед ветеранською організацією, яку очолюю.
За свої майже 76 літ багато пережив правителів, починаючи з часів сталінщини. Але такого безладу, який спричинили нинішні владоможці, причому скрізь, у кожній галузі, ще не було. Із кожним днем відчуття близької біди стає дедалі нестерпнішим, а смиренність, із якою українці чекають своєї долі, ще принизливішою.
Не можу мовчати, спокійно спостерігати, як безкарно роздирають-розкрадають на шматки неньку-Україну і вкотре на її віку поливають кров’ю дітей та внуків. Від цього всього справді стає моторошно.
Водночас не перестаю дивуватися, якою громіздкою є наша чиновницька рать. Вона ж нічого не виробляє для суспільства, а тільки протирає штани у шкіряних кріслах, отримуючи при цьому захмарну зарплату з податків трудового люду. Адже міністрів —одиниці, а обслуговуючого персоналу (секретарі, радники, експерти тощо) — тисячі. А президентська вертикаль ще чисельніша.
А Верховна Рада (у простонародді — “зрада”) — наш орган законодавчої влади!? Це ж якесь збіговисько-посміховисько, яке, на жаль, вирішує долю народу і цілої країни. Якщо раніше те, що відбувалося у стінах парламенту (блокади трибуни, кулачні бої, винос тіла з трибуни) смішило, то нині викликає зневагу до “героїв”, які відзначилися. На моє глибоке переконання, в жодній європейській країні немає такого безладу.
Чиновники-можновладці зумисне видають закони, дія яких спрямована на знищення пересічних громадян-українців (реформами, тарифами, цінами). А самі роблять примарний вигляд, що ведуть боротьбу з корупцією. Судячи з їхніх декларацій, майже всі вони, починаючи від найвищого і до найнижчого рівнів, теж є корупціонерами. То виходить, що вони мають боротися самі з собою? У Китаї з корупціонерами борються радикально: за останні десять років розстріляно 20 тисяч чиновників і ще більше ув’язнено. Але, як визнають самі китайці, корупція остаточно не подолана навіть у них. А що ж у нас?…
У нас корупція у найвищих ешелонах влади вже переросла у хронічну хворобу, яка дає свої отруйні плоди, а нам, знедоленим людям, доводиться чекати, коли злодії судитимуть самі себе.
На мою думку, нинішня Верховна Рада нагадує вулика, до якого навідався ведмідь. Тому буде набагато більше користі, якщо кількісний склад парламенту скоротити вдвічі. Заодно зекономимо величезні кошти на утримання ненародних обранців. Всерівно їх в сесійній залі, а особливо під час голосування, половини немає, а серед тих, хто є, 90 відсотків, згідно з оцінкою експертів, голосують не знаючи за що.
У суспільстві потроху додає градусів передвиборна лихоманка. На зміну нинішнім готується подібна команда чергових обіцяльників. Діють за заздалегідь відомим сценарієм: спершу лаятимуть і ганьбитимуть своїх попередників, а, отримавши владу, стануть іще гіршими через свою безмірну жадібність до наживи за чужий рахунок. І будемо до безкінечності мати таку владу, поки не змінимо правила, де основним гравцем будемо ми, український народ, який особисто визначатиме, кому керувати державою, контролюватиме владців і за потреби звільнятиме їх. Де всі суспільні відносини регламентуватимуться виключно законами, які розроблятимуться і ухвалюватимуться під народним контролем, а не за домовленістю окремих осіб чи партій. Потрібно заставити владу змінити виборче законодавство: відкриті списки, дати народу можливість відкликати депутатів, створити і запровадити закони про референдум, імпічмент президенту. Змінити виборче законодавство у місцевому самоврядуванні: створити територіальні громади з їх керівними органами і статутом і надати їм повну автономію в управлінні; голів міських, селищних і сільських рад обирати у два тури, а то вони у нас сьогодні не легітимні (за них проголосувало менше 50 відсотків виборців) і фактично недоторкані.
Наближаються вибори президента. Будемо обирати вже шостого. У колону кандидатів на пост глави держави вишикувалися десятки претендентів. Невже знову будемо міняти шило на мило? А що, як усіх кандидатів на президентський пост пропустити через детектор брехні, та ще й у проямому ефірі?.. А то знову виберемого того, хто більше навішає локшини народові на вуха.
Наближаємося до святкування 27 річниці Незалежності України. Двадцять сім років в Україні триває двовладдя Президент – Уряд. Ще не стерлися з пам’яті ті роки, коли один з президентів не дозволяв головам облдержадміністрацій бути присутніми на засіданні уряду, виконувати його рішення, забирав у Прем’єр-міністра літаки… І це буде продовжуватись далі. То, можливо, доцільно об’єднати ці дві гілки влади в одну, надавши змогу новообраному президенту очолити і уряд? Нехай керує і несе за все відповідальність!
А ще хотілося б дослівно прислухатися до слів Богдана Червака, історика, публіциста, голови ОУН, який сказав, що Парламент держави Ізраїль ухвалив закон «Ізраїль як національна держава єврейського народу». У законі зазначається, що «Держава Ізраїль — національний дім єврейського народу». Також у документі наголошено, що «право на реалізацію національного самовизначення в державі Ізраїль є тільки в єврейського народу». «Земля Ізраїлю — історична батьківщина єврейського народу», — йдеться в законі. Прем’єр-міністр країни Біньямін Нетаньяху назвав ухвалення закону «визначальним моментом в історії держави Ізраїль».
Якщо у цьому законі слова «Ізраїль» та «ізраїльського» замінити відповідно «Україна» та «українського», то буде держава, про яку мріємо…
Так би цього хотілося. Українці цього заслужили. Отож не будьмо пасивними до своєї долі.
Віталій НЕСТЕРУК, голова районного відділення Всеукраїнського об’єднання ветеранів, м.Камінь-Каширський.
