Незалежна громадсько-політична газета

Гуто-боровенці називають чорниці “чорним золотом”

original-1371802903І справа тут не тільки в природному кольорі ягід, а й в тому, як потрібно по “чорному” працювати, аби їх добути.

На Камінь-Каширщині триває чорничний сезон. По одинці та цілими родинами трударі ще зрання вирушають до лісу за ягодами. Однак більшість збирає їх не для власного вжитку, а щоб вигідно продати. Нині за кілограм “королеви лісу” заготівельники платять від 40 до 50 гривень.

У Гуті-Боровенській, для прикладу, лісовим промислом займається чи не все село. Такий ажіотаж легко пояснити, адже наразі заготівельна ціна чорниці в приймальних пунктах тримається в межах 40-50 гривень. А ще тому, що інакшого підробітку тут майже немає. Зазвичай місцеві збиральники ягід вирушають до лісу з раннього ранку та повертаються додому під захід сонця. На збиранні чорниці, незважаючи на задуху від стійкої гарячої погоди на набридливих кусючих комарів, яких цьогоріч аж надто багато, працюють і дорослі, і малі. Тож, якщо не лінуватися, то одна людина може заробити за день більше тисячі гривень. Правда, варто уточнити, якщо використовувати для цього гребінку. Хоча й самими руками місцеві примудряються назбирувати на не набагато менші суми.
Жителька села Віра Грисюк — прихильниця “традиційних” технологій. Вона збирає чорниці без жодних пристосувань, лише руками. Каже, інакше просто не вміє.
– Коли останній раз ходила до лісу, то набрала вісім літрів, але то все чисто руками. Гребінкою не вмію… Наші як ідуть вранці, то так на весь день. Я ж великого здоров’я не маю, то подаюся по чорниці лише на кілька годин після обіду. Та й за той час вморишся так, що до вечора і на коліна вже стаєш, і нахилом, і сідаєш… Це важкий труд, однак наші люди такі трудяги, не звертають уваги ні на який біль, – зазначає Віра Савівна.
Селяни розповідають, що окремим родинам протягом сезону вдається заробити від 20 до 40 тисяч гривень. А це, погодьтеся, в умовах сільського безробіття – чималий заробіток. Недарма гуто-боровенці називають чорниці “чорним золотом”. І справа тут не тільки в природному кольорі ягід, а й в тому, як потрібно по “чорному” працювати, аби їх добути. Шкода, що цю працю так мало цінують.

Олександр ПРИЙМАК,
село Гута-Боровенська.

Please enter banners and links.

НОВИНИ

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *