Завдяки вам ми зробили найважливіший крок до порятунку життя нашого синочка Стефанчика
Біду ніхто не кличе, вона з’являється тоді, коли її ніхто не жде. Не просить дозволу прийти і хвороба. Але вона приходить до дитини, дорослого – не важливо, якого вони віку. Вона входить в сім’ю, поділяючи життя на «до» і «після», приносячи з собою страх, біль, невідомість. Недарма кажуть, що від хвороби ніхто не застрахований.
Так і в нашу сім’ю біда ввірвалася раптово. Не встигли натішитися щасливими митями від народження дитини, як радість переросла в смуток. Страшна хвороба постукала у наші двері. Важко отямитися від звістки про те, що життя твоєї дитини під загрозою. Настали тяжкі дні, місяці в лікарнях.
Про ситуацію, в якій ми, сім’я Мельничуків (Кузьмичів) із с.Гута-Боровенська, опинилися, писали газети «Полісся», «Волинь нова», «Твій вибір». Отримати шанс на порятунок, не маючи коштів на дороговартісну операцію за кордоном, сьогодні практично неможливо. Не мала його і наша сім’я. Від держави допомоги не дочекалися, хоча зверталися до МОЗ. Тож, аби врятувати життя нашого хлопчика, подарувати йому світ без страждань, без щоденного ризику, змушені були звернутися до всіх милосердних людей з проханням допомогти.
Очевидно, так вже Бог дає, що у критичну для людини мить обов’язково хтось опиниться поруч. Сталося так і з нами. Дякувати Богу, не міліє наш край на добрих душею людей. Після публікацій у газетах про нашу біду дізналися небайдужі люди. З Божою підтримкою та людським милосердям ледь не з усього світу, по крупинці, нам вдалося зібрати необхідну суму (до 30 тис. євро) на операцію в Данії. 16 січня Стефанчика прооперували. На жаль, очікування інші, ніж ми сподівалися. За словами лікарів, операція була дуже складна, особливо перші два дні видалися надто важкими. Після операції хлопчику зробили сканування і результати показали, що по всій підшлунковій було видалено 80% вузлів. Післяопераційний період страшний, та, дякувати Богу, хлопчик витримав, рівень цукру в крові став триматися в межах норми. 3 лютого Стефанчик повернувся з Данії додому.
На даний час він пройшов реабілітацію, яка тривала 3 місяці. Весь цей час йому вводили ін’єкції октреотиду через кожні 2 години і ще додатково один укол в місяць. На жаль, зовсім без ліків дитині не обійтись. Можливо, нашому маленькому янголяткові доведеться пожиттєво вводити укол один раз на місяць (він тримає рівень цукру у нормі). Цей препарат дороговартісний, але ми маємо надію, що держава нарешті вирішить питання щодо фінансування цього препарату, так як захворювання належить до орфанних і лікування його фінансується за державні кошти.
Зараз радує вже те, що Стефанчик починає ходити і потрохи може їсти без зонда. Ми дякуємо всім, хто посилав щоденні молитви до милосердного Господа про зцілення і швидке повернення нашого хлопчика додому, хто пройнявся співчуттям до нашої біди. Дасть Бог, все в нас буде добре.
Щирі слова подяки висловлюємо редакціям газет «Полісся», «Волинь нова», «Твій вибір» (журналіст Оксана Бубенщикова), слухачам національного радіо «Ера» (ведучий рубрики Микола Лисенко, волонтеру з м.Володимира-Волинського Лілії Шермазановій), помічнику народного депутата С.М.Сидорук, депутату обласної ради А.Ф Буську, Н.Л. Склезь з м.Каменя-Каширського та В.П. Ніколайчуку з м.Луцька, усім без винятку жителям села Гута-Боровенська, зокрема настоятелю храму отцю Олександру за численні щирі молитви, молоді села за організований благодійний вечір, трудовим колективом школи, дитячого садочка, учням 10 класу, усім установам, які знаходяться на території села, підприємцям, лісникам села, жителям сіл усього району, усім працівникам закладів шкільної, дошкільної і позашкільної освіти, учнівським колективам шкіл району, представникам районної влади, відділу освіти, підприємцям міста, депутатам районної і обласної рад, директорам ДП «Камінь-Каширське лісове господарство» і ДП СЛАП «Камінь-Каширськагроліс», лісничим сіл Піщане, Брониця, Полиці, віруючим ЄХБ сіл Брониця, Краснилівка, Стобихівка, Карпилівка, жителям Ратнівського, Ковельського, Володимир–Волинського, Маневицького, Любешівського, Луцького районів.
Щире спасибі адресуємо родичам, кумам, сусідам, друзям, знайомим, які власним транспортом щодень об’їздили не тільки всі села нашого району, а й сусідні, стукали в усі можливі двері і надали надто посильну допомогу. Правду кажучи, ми не сподівалися на таку підтримку, адже в кожного є свої проблеми.
Тож нехай милосердний Господь віддячить кожному з Вас своєю милістю за Ваше добре, чуйне до чужої біди серце, нехай пошле у Ваші сім’ї Благословення. Нехай добро, віддане хворій дитині, повернеться до Вас сторицею. У переддень Світлого Христового Воскресіння щиро молимо Вам Божого заступництва, Господньої радості, здоров’я, миру, всіх земних благ з року в рік на весь щасливий вік. Благослови Вас, Боже, на добрі справи і довгі роки життя у міцному здоров’ї, родинній злагоді і мирі.
МИ ВЖЕ ВДОМА!!!
Із вдячністю сім’я Мельничуків, село Гута-Боровенська.
