У той час, коли в окремих районах Волині уже практично завершено процес створення об’єднаних територіальних громад, на Камінь-Каширщині за три роки реформи не створено жодної ОТГ. І часу, аби нарешті визначитися у питанні “хто з ким”, вкрай обмаль. Отож своїм черговим співрозмовникам ми вирішили поставити два запитання:
— у складі якої ОТГ ви бачите свою сільську, міську раду?
— що думаєте про пропозицію влади об’єднатися в одну ОТГ в межаж району із центром у Камені-Каширському?
Не бачу міста у складі жодної ОТГ
Голова Камінь-Каширської міської ради Василь Бондар:
— Коли мова заходить про створення ОТГ, кажу — я не буду «гробовщиком» міста. Я це вже не раз говорив усім, хто постійно наполягає на добровільному об’єднанні громад. І буду говорити, бо керуюся здоровим глуздом і реальними підрахунками. Якщо міській раді приєднати до себе хоча б одну сільську раду, а це може бути лише Клітицька, бо вона найменше потребує видатків, то місто вже втратить порівняно багато. Тому я не можу підвести своїх виборців, які вже втретє обрали мене міським головою.
Так, нам обіцяють великі надходження в бюджет у разі створення ОТГ. Але ніхто, ніхто не каже, що вони все ж не покриватимуть усіх видатків. Ми у міській раді вже не раз підрахували, скільки втратить місто, якщо увійде у будь-яку об’єднану територіальну громаду. І, думаю, представники Волинського центру розвитку місцевого самоврядування також добре це розуміють.
Бо ж Камінь-Каширський аж ніяк не виграє від об’єднання. Наприклад, нехай скажуть мені, де тоді місто візьме 300 тисяч на очистку резервуарів, 500 тисяч — на матеріальну допомогу жителям міста, що хворіють, 600 тисяч — на ремонт очисних споруд, де візьме мільйон на електрифікацію мікрорайонів. Хай скажуть, хто дасть 5 мільйонів на дороги та тротуари Каменя-Каширського. А саме такі видатки на розвиток міста в цьому році ми маємо можливість зробити. Якщо буде створена ОТГ, ми її, цю можливість, втратимо. Бо на плечі ОТГ ляже передусім виплата заробітної плати обслуговуючому персоналові закладів освіти та медицини. А жителі району, напевне, знають, яка боргова яма (на скільки мільйонів) утворилася через це минулого року на Камінь-Каширщині.
Тому я не бачу міста у складі жодної ОТГ.
“Одна ОТГ: це піар певних осіб! Це незаконно!”
— А про пропозицію виконавчої влади району щодо створення єдиної ОТГ думаю, що це абсурд! Це піар певних осіб. Це навіть незаконно. По-перше, а чи має право колегія РДА вирішувати, пропонувати керівникам громад та ще й встановлювати місячний термін на розгляд можливості формування єдиної об’єднаної територіальної громади в межах Камінь-Каширського району з центром у місті Камені-Каширському? Адже лише громада міста може вирішити, чи бажає вона, щоб місто стало центром єдиної ОТГ на весь район. По-друге, як можна утворити об’єднану територіальну громаду, в якій 64 тисячі населення? Це не вкладається в жодні передбачені розрахунки. Є розроблена схема, відповідно до якої можуть створюватися ОТГ. На неї і варто орієнтуватися. Втім я ще раз наголошую, що найкращий варіант, коли міста не обтяжуватимуться сільськими радами, тобто не входитимуть разом з ними в ОТГ. Бо будуть неплатоспроможними не лише села, а й місто. Чому не зробити так, як в Польщі, де міста не об’єднували, а лише села. Відтак там тепер окремо є сільські гміни, а окремо і міські. І саме такий варіант є оптимальним. Бо інакше у нашій волинській поліській глибинці місто Камінь-Каширський занепаде. А ми повинні працювати на розвиток. Тож нехай собі роблять одну ОТГ, якщо хочуть, але без міста.
Хочемо ОТГ із центром у Тоболах
Михайло Оліферчук, голова Боровненської сільської ради, ветеран АТО:
— У нас, як і у всіх, є свої проблеми, які, як показує практика, самотужки не вирішити. Тому я однозначно за об’єднання. Але у процесі створення об’єднаних громад головне все ж не кількість, а якість. Майбутнє територіальне об’єднання повинне створити спрямовану економічно ефективну модель управління, щоб населення, яке проживає у відповідній територіальній громаді, відчуло, по-перше — покращення життя, по-друге — якісне управління. А у нинішніх складних умовах сільські голови змушені рахувати кожну бюджетну гривню, прораховувати перспективу. Тому для нашої сільради запропонована модель об’єднатися в громаду із центром у селі Полиці не зовсім підходить. На мою думку, таке адміністративне утворення не буде фінансово спроможним.
Ми із колегами з сусідніх сільських рад виношували думку утворити Тоболівську ОТГ у складі сіл Боровне, Житнівка, Оленине, Рудка Червинська, Тоболи, Старі та Нові Червища. Між всіма цими населеними пунктами є добре сполучення. Але, на жаль, цей варіант не вписується у план формування територіальної громади за показником кількості жителів. Ми маємо 5 тисяч, а треба щонайменше 7.
Тож якщо нам дадуть вибір або об’єднуватися в громаду із центром у селі Полиці, або в єдину ОТГ в межах району із центром у Камені-Каширському, то ми однозначно підтримаємо останній варіант.
Об’єднання в одну громаду нічого не змінить
Богдан Калюх, депутат Камінь-Каширської міської ради:
— Безумовно, адмінреформа потрібна. І запропонована модель утворити в районі п’ять громад — хороша. Я розумію, що громади мають дати поштовх для зростання економіки всієї країни. Але коли в державі розвалена економіка, тотальна корупція, а керівників з верху і до самого низу турбує лише збагачення, то вижити новоутвореним громадам в таких реаліях буде ой як нелегко.
Утворити одну громаду в межах району — теж досить цікава пропозиція влади. Але є одне “але”… Розрив у плані відстані між окремими селами і містом досить великий, і це буде створювати значні незручності жителям. До цього додайте вкрай жахливі шляхи сполучення. Уявіть, що людина буде змушена їхати автобусом за 30-45 кілометрів, аби отримати довідку тощо. Що ж зміниться? Нічого. Бо те ж саме ми маємо сьогодні. А скільки часу, нервів і коштів у неї це забере? Хіба це покращення? Звісно, що ні! Адже адміністративна реформа направлена підняти на якісно новий рівень надання адмінпослуг.
Часто чуємо про досвід Польщі, але там міста не об’єднували, а лише сільські поселення. На базі міст у Польщі створили самостійні громади. І це було правильним рішенням.
Також турбує і невизначеність стосовно майбутнього. Зміни до Податкового та Бюджетного кодексів щодо підтримки реформи не внесені і навіть не розроблені. Закон “Про добровільне об’єднання територіальних громад” не дає відповідей. Питається, що буде з надходженнями до місцевих бюджетів? Як їх оптимально розприділяти? Які будуть видатки? Що буде із землями за межами населених пунктів? Чи будуть громади ними розпоряджатися? Є лише обіцянки влади…
Найкраще — об’єднатися в одну ОТГ
Володимир Маковецький, голова Хотешівської сільської ради:
— Лише великою територіальною громадою, я вважаю, можна буде подолати і розв’язувати всі економічні труднощі. Оптимальний варіант — утворити її на базі цілого району. Коли я їздив до Польщі в рамках обміну досвідом і подивитися, як живуть тамтешні місцеві громади, то бачив, що там функціонують, як правило, чисельні ОТГ по 40 тисяч і більше жителів. У нас чомусь в межах Камінь-Каширського району вирішили сформувати п’ять громад, які все одно будуть бідними. Тому я і на кожній колегії РДА, і на сесіях не раз наголошував, що треба всі сільські ради згуртувати в одну громаду з центром у Камені-Каширському. І, схоже, що влада району прислухалася до моєї думки.
Видричі не визначилися з форматом об’єднання
Ольга Царик, голова Видричівської сільської ради:
— Нині дуже складна пора для очільників сіл. Зокрема, у визначенні стратегічних пріоритетів адміністративного розвитку. Тож у кожній громаді це питання вирішується по-своєму. Жителі нашої сільради, наприклад, кілька разів з даного приводу вже збирали сходи селян. Приїжджали до нас із пропозицією об’єднатися представники Велимченської ОТГ Ратнівського району. Думки щодо цього складного питання у жителів нашої сільради різняться. Ідея створити велику громаду із центром у Камені-Каширському для нас нова. Тому щось говорити від імені всіх мешканців сільради зараз зарано. Проведемо збори, порадимося з сільськими депутатами, щоб почути їхні думки. І тоді буде щось ясно.
Однозначно можу сказати лише одне: більшість мешканців Видричівської сільської ради проти об’єднання в ОТГ із центром у селі Бузаки. Люди вважають, що це нічого на краще не змінить. Від Видричів до Каменя-Каширського — якихось 12 кілометрів, відстань не така вже і велика. Тож перевага на користь міста для нас очевидна.
Єдина ОТГ — нагода місцевим “князькам” утриматися при владі
Анатолій Ханейчук, депутат Камінь-Каширської районної ради:
— Народ втомився чекати змін. Для цієї влади головне — втриматися свого крісла. Тому місцеві “князьки” будуть всіляко проштовхувати ідею створення однієї громади в районі, щоб не випустити булаву із своїх рук. Але так ми нічого не змінимо.
Адміністративну реформу треба проводити відповідно до перспективного плану, лише так контроль на місцях реально матимуть жителі.
Я також патріот свого краю, теж хочу бачити центром об’єднаної громади село Нуйно. Але я реально дивлюся на речі та розумію, що найоптимальніше створити центр майбутньої нашої громади у селі Сошичне. Жителям інших населених пунктів, які відповідно до перспективного плану мають увійти в цю ОТГ, до Сошичного територіально ближче. І воно практично в центрі майбутньої громади. Хтось може думає: якщо закриють сільраду, то не буде й села. Завжди відповідаю: ні села, ні молоді, ні дітей не буде, якщо в населеному пункті немає роботи. Ви подивіться, наша молодь і так виїжджає до міст, або їздить на сезонні роботи в сусідні країни. Якщо ви не помітили, то наші села вже давно вимирають, спиваються. Скоро жити в них будуть одні старики. З цим треба щось робити. Отож, якщо ми хочемо щось змінити, то всю владу треба брати у свої руки. Більше повноважень і більше відповідальності на місця — у цьому, власне, і полягає сенс децентралізації. А об’єднуються громади якраз для того, щоб в оптимальніший спосіб можна було реалізувати такий підхід.
Вихід один — шукати формат своєї громади
Микола Панасюк, голова Бузаківської сільської ради:
— Ситуація з формуванням нашої громади непроста. І справа не лише в небажанні сусідів об’єднуватися. Я був на навчальних курсах, де спілкувався з фахівцями офісу реформ. Вони пробували намалювати в цифрах формат об’єднання, щоб вийшла ефективна модель нашої територіальної громади. Скажу відверто, картина не зовсім втішна. Якщо навіть всі шість сільрад, з якими нам відповідно до перспективного плану запропоновано створити громаду, дадуть згоду на об’єднання, то і в цих умовах наше утворення буде економічно малоефективним. Можна сказати — найбіднішим в районі. Лише на утримання управлінського апарату за приблизними підрахунками нам доведеться витрачати 70 відсотків своїх доходів. Судіть самі: якщо в сільській раді мінімум робочих місць, то чи є той відсоток податку з доходів фізичних осіб, встановлений державою, чи його нема — однаково. Це буде мізер в бюджеті. І така ситуація у нас. Бо звідки візьмуться ті доходи, якщо у нас немає ніякого виробництва, мало підприємців. І таких проблем дуже багато.
Раніше об’єднуватися було варто лише заради мільйонних субвенцій від держави. Тоді нас тішили обіцянками про значні доходи. Але видатків громад раніше ніхто не прогнозував і не говорив про це. Коли реально почали рахувати, вийшло зовсім інакше.
З економічної точки зору нам набагато вигідніше піти зараз до Каменя-Каширського. Але місто не бажає об’єднуватися з сільрадами. Та й суміжної території ми з ним не маємо, нас відділяє Раків Ліська сільрада. Тому вихід один — шукати формат для створення своєї громади. І така ініціатива має йти від жителів усіх навколишніх сіл. Адже, якими б різними ми не були за соціальним статусом, нам потрібно спільно знаходити шляхи виходу зі складних ситуацій, доносити одне до одного бачення проблем і, врешті, приймати відповідні рішення. Якщо просто сидіти і скласти руки, то змін на краще не буде. Як говорить народна мудрість, під лежачий камінь вода не тече.
Матеріали рубрики підготували
Тетяна Приходько,
Олесь Федорович.
