Незалежна громадсько-політична газета

Дах хатини немов решето

DSC_0000025По стінах тече, зі стелі капає, на горищі вітер свище. У кімнатах ледве тримається тепло. У таких умовах в селі Верхи проживає багатодітна сім’я ромської національності.

З благанням написати про це до журналістів «Полісся» звернувся 23-річний Василь Юзипчук, якому вже не сила дивитися, як мама та менші брати і сестра потерпають в жахливих побутових умовах. Хлопчина розповів, що у будинку, в якому вони живуть, від давності прогнило рубероїдне накриття. Крізь дірки, що утворилися в дахові, у дощову погоду затікає вода, взимку на горище замітає сніг. Відтак хлопчина турбується, що не лише дах на хаті зогниє, а й стеля та стіни, які врешті заваляться.

— Цю хату мама купила. Будинок був вже старий, але ще жити в ньому можна, — розповідає Василь. – Тож якби перекрили вчасно, то її нам ще вистачило б. Проте самі ми це не можемо зробити, бо грошей не вистачить.
За словами Василя, з мамою Ларисою крім нього ще живуть у цій хатині 9-річний брат Максим, 6-річна сестра Мирослава та 3-річний Юрко. З ними також мешкають бабуся та вітчим.
На фото, які Василь показав журналістам, видно, що у домі дійсно тече зі стелі. Хлопець розповідає, що як добре ллє надворі, то в хаті не встигають посуд підставляти. На стінах та стелі повідставала та почорніла побілка, відклеїлися шпалери.
— Ремонт уже навіть нема чого робити, поки дах не заміниться, бо все за тиждень буде таке ж, — каже хлопець.
Сім’я уже неодноразово зверталася у соціальні служби за допомогою, у сільську раду, проте ніде їм не обіцяли підтримки та допомоги. У сільській раді зібрали спеціальну комісію, яка це питання розглядала. Сільський голова Володимир Монець особисто був у домі Юзипчуків та бачив цю проблему. Проте, щоб вирішити її, ніхто до конкретних дій не вдався. Тому Василь почав звертатися на “гарячі” телефонні лінії департаменту соціального захисту населення. Цих звернень вже було кілька, і щоразу після них хлопець отримував, як каже, «лише відписки від місцевих органів влади». У відповідях пояснювалося, що сім’я отримує певні соціальні виплати відповідно до законодавства, а тому їм більше нічим не можуть допомогти.
Коли журналісти «Полісся» звернулися до сільського голови Володимира Монця, він також звернув увагу на те, що Юзипчуки отримують від держави певні виплати.
— Вони мають такі соціальні допомоги, що можна не лише дах поремонтувати, а й будинок збудувати, — зазначив у телефонній розмові із журналістами Володимир Іванович.
— Але ж ви самі подумайте, як за ці кошти можна щось будувати. З такими соціальними виплатами навіть не за місяць-другий вдасться назбирати на ремонт даху, бо ж як не як, а за них треба ще й жити: і одягати, і годувати, і лікувати дітей, — емоційно реагує хлопчина, коли заходить мова про державні кошти, які отримує сім’я.
А виплачують мамі Василя допомогу, як одинокій матері, та так звані «малозабезпечені». Загалом ця сума складає близько 5 тисяч гривень на місяць. Окрім того Василеві виплачують пенсію по інвалідності – 1400 грн.
Так, хлопець має інвалідність. У нього непросте захворювання – як говорить Василь, “варикоз вен біля печінки”. Свого часу йому робили операцію. Тому час від часу він підліковується в лікарні і каже, що ці кошти, які отримує, чималою мірою витрачаються саме на це.
В управлінні соціального захисту населення РДА, куди зверталися Юзипчуки не раз, зауважують, що не в їх компетентності вирішувати житлові питання людей з інвалідністю. Згідно із законодавством цим мали б займатися органи місцевого самоврядування. Однак сільський голова каже, що сільрада не спроможна тут нічим допомогти.
— Жителі району, які працевлаштовані, а отже сплачують податки зі своєї заробітної плати, не завжди можуть зрозуміти тих, хто живе за рахунок державних соціальних виплат. Тому, думаю, не всі однозначно поставляться і до того, що зокрема ця сім’я, яка теж отримує певні соціальні виплати, не може самотужки вирішити питання із перекриттям будинку, — говорить Володимир Монець.
Коли ж перед Василем ставиться питання працевлаштування, він одразу зазначає, що сам не може працювати, бо здоров’я не дозволяє робити фізичні навантаження на організм, мама ж доглядає за дітьми, а вітчим часом підробляє десь. Проте зауважує, що сім’я таки може постаратися назбирати трохи коштів на заміну даху, але їх не вистачить.
— Коли представники сільської ради оглядали хату, вони казали, що на все треба до 20 тисяч гривень, — каже Василь. – Але ж якби сільська рада хоча б чимось посприяла. Наприклад, у придбанні лісодеревини. Ми ж також долучилися б.
Втім дотепер сім’я ромів залишається з невирішеною проблемою. Василь клопочеться, бо знає, що ось уже й весна, а як почнуться дощі, то знову в хаті буде мокро.

Тетяна ПРИХОДЬКО,
село Верхи.
DSC_0000027 DSC_0000041

 

 

Please enter banners and links.

НОВИНИ

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *