Боляче та вкрай незадоволено сприймають вирізання лісу жителі у багатьох громадах Камінь-Каширщини. Люди кажуть, що в таких масштабах його ще не вирубували. Покоління наших батьків уже не може впізнати місця, де в дитинстві збирали гриби та ягоди. Мовляв, такими темпами можна і взагалі весь ліс вирізати.
Втім лісівники запевняють, що весь ліс вирізати ніхто не зможе. Але він дійсно може загинути. Причини такої загрози, зокрема людям, які вкотре піднялися хвилею обурення у селі Черче, пояснювали працівники ДП СЛАП «Камінь-Каширськагроліс».
Чому лісодеревину перевозять без документів?
На зборах, що відбулися у Черче 18 лютого, селяни емоційно намагалися донести до свідомості лісівників те, що ліс дійсно вирізають у великих масштабах, що людям боляче на це дивитися і вони не будуть сидіти, мовчки спостерігаючи за тим, як його нищать. Черченці навіть висловили свої здогадки, що соснові насадження спилюють без будь-яких на це документів. Ось напередодні вони зупинили вантажівку із деревиною і водій не зміг представити ніяких документів, що свідчили б про законну рубку. Тож люди розвантажили автомобіль під сільською радою, а деревину пропонували роздати жителям села із соціально незахищених категорій.
До речі, запобігаючи вирізанню та вивезенню лісу, селяни навіть вдалися до перекривання лісових доріг. А на загальних зборах наголошували ще й на тому, що лісовози нищать і без того благенькі сільські шляхи. На деяких вулицях, зокрема села Черче, як зазначають місцеві жителі, тепер проїхати неможливо ні підводою, ні автомобілем.
Черченців збурило вирізання лісу Ліс масово нищить верхівковий короїд
Натомість у відповідь лунало: «Лісівники не нищать, а рятують ліс від зникнення!». Цей меседж намагався донести людям провідний інженер охорони та захисту лісу Сергій Віруцький, який був присутній на зборах черченської громади. Він, зокрема, пояснив наступне: «Ліс масово нищить верхівковий короїд, себто шестизубий, який останнім часом дуже прогресує. І це підтверджують фахівці».
За словами Сергія Вікторовича, шкідник масово почав уражати соснові насадження тому, що через посушливу погоду дерева не можуть самостійно з ним справитися. Тобто раніше, коли у нашій місцевості вистачало вологи, сосна при укусах жука виділяла потрібну кількість живиці, якою блокувала яйця комахи, відповідно личинки не вилуплювалися і короїд не розмножувався в таких масштабах. Тепер ліси, так би мовити, втратили опірність до шкідників. А самі комахи стають загрозою сосновим насадженням передусім тим, що вони уражають їх грибками. Таким чином Сергій Віруцький висловив досить песимістичний прогноз, що менше ніж за століття соснові ліси можуть взагалі зникнути. Якщо покластися на природу і не зупинити локалізацію вогнищ поширення шкідника шляхом вирізання дерев, то цим можна лише пришвидшити темпи всихання лісів.
Втім селяни, які прийшли на збори, були непоступливі в тому, що лісівники лише вигоду в цьому шукають і безпідставно разом із ураженими деревами спилюють і здорові. Адже якби вони дійсно переживали за майбутнє борів, вже давно знайшли б інакший спосіб подолання цієї проблеми. «Невже не можна обробити ліси якимись хімікатами?!» – лунало в залі обурення селян. У відповідь пояснювали: «Якщо ліс обробляти хімічними сполуками, то людям туди не можна ходити». Лісівники стверджують, що це не реально.
А щоб у людей не виникало сумнівів у тому, що ліс ріжуть саме уражений шкідниками, лісівники запропонували їм створити ініціативну групу, яка б контролювала даний процес. Однак збори цього дня завершилися без якихось домовленостей.
Селяни поставили лісівникам свої умови: ріжете ліс – допомагайте громаді
Через тиждень, 25 лютого, у Черче знову були організовані збори селян, на яких так само обговорювали питання вирубки лісу. На них зауважувалося, що люди переймаються благополуччям села, бажають бути повноправними господарями своєї території, а тому й намагаються зрозуміти усі дії лісівників і бути в курсі того, що відбувається.
Зрештою черченці вирішили поставити лісівникам певні умови, за яких вони готові дозволити різати ліс. А саме: зробити дороги, встановити загорожу довкола кладовища, опалювати соціально-культурні установи села. Мовляв, якщо ви на лісові заробляєте, то хай і нам щось з того буде. Наскільки справедливими є ці вимоги, важко судити.
— Ми несемо затрати на те, щоб ліс зрізати, вивезти. Ми оплачуємо працю, сплачуємо податки, до речі, в тому числі і в бюджет Черченської сільської ради. Також несемо чималі затрати на посадку лісу. Та ще й повинні через це додатково утримувати громади? — не можуть зрозуміти ультиматумів селян лісівники.
Люди ж кажуть, що і вони беруть участь у посадці лісу, тож чому не можуть на нього розраховувати?
Селяни і лісоводи досягли компромісу
Зрештою попри суперечки цього разу двом сторонам таки вдалося досягнути певних домовленостей. Але не тому, що черченці поставили ультиматум. Як зазначають лісівники, господарство завжди іде назустріч людям і допомагає їм у вирішенні певних життєво-важливих питань. Таким чином лісівники зобов’язалися облагородити дороги, що ведуть з лісу, та в міру можливостей надавати свою підтримку і в інших потребах громади. Черченці ж створили ініціативну групу, представники якої спільно з лісівниками об’їжджатимуть ділянки, де заплановані лісогосподарські заходи, і на підставі лісовпорядчих документів та фахових роз’яснень шукатимуть точки порозуміння.
Отримати додатково коментар з приводу подій, що відбувалися у Черче, від сільського голови Юрія Соколова на даний час журналістам «Полісся» не вдалося. Натомість лісівники пояснили наступне:
— Серед жителів району час від часу виникає певне невдоволення з приводу вирізання лісу. Причиною цього є передусім їх необізнаність у певних питаннях. Якщо взяти для прикладу Черченську сільську раду, то минулого року на її території було проведено суцільних рубок на 17 гектарах. Не можна сказати, що це велика площа. Але зрештою лісгосп сплатив відповідно у сільську раду 34 тисячі гривень податку, — розповідає Сергій Віруцький.
Він також повідав про те, що у 2018 році поки що планують загалом у шести лісництвах провести суцільні рубки на 60 гектарах через «господарювання» шкідників та на 1500 га — вибіркові рубки. Але якщо реально оцінити ситуацію, спалахи ураження шестизубим короїдом є практично на всій території хвойних лісів. При чому комахи вражають насадження і молоді, і давно стиглі. Цього року вони прогресували навіть взимку, оскільки через погодні коливання не було стану спокою. Проте зараз, доки є час до початку сезону тиші, першочергово важливо ліквідувати вражені короїдами деревостани. А весною, як завше, – вчасно приступити до лісокультурної кампанії. На ділянках, де проведені суцільні рубання, проводиться, звичайно, заліснення, а це є досить затратною справою для лісівників.
— Ми розуміємо, що крім нас цим ніхто займатися не буде, тож із відповідальністю ставимося до цієї справи. Залучаємо, звичайно, і громадськість, насамперед із виховною метою. Щоб навчити людей любити і шанувати природу, а не проявляти споживацький інтерес, — розповідає Сергій Віруцький. – Селяни звинувачують нас в тому, що ми ріжемо ліс. Але ж ми за ним доглядаємо. Натомість самі вони вже давно понищили лісові насадження, які через певні законодавчі нюанси залишилися поза увагою лісової охорони.
Тетяна ПРИХОДЬКО.
