Із введенням безвізового режиму наші люди отримали змогу вільно подорожувати країнами Євросоюзу, їздити туди на заробітки. Ті, хто там побував, відразу відзначають дві речі — якісно зроблені дороги та впорядковані цвинтарі. Як правило, місцями спочинку померлих там опікуються комерційні структури. Вони стежать не лише за порядком на кладовищах, а й надають за певну плату комплекс ритуальних послуг родичам померлого — коли всі справи можна залагодити в одному місці. Беруть на себе весь обряд аж до дрібниць з паперами для захоронення покійника.
А ось наші жителі в такій скорботній ситуації змушені покладатися лише на свої сили. Адже у Камені-Каширському, крім магазинів ритуальних послуг, жодної такої служби чомусь ще не створено. Тому, можливо, через це на наших кладовищах не завжди усе так, як у людей.
Проблема догляду за могилами набуває актуальності в основному напередодні Пасхальних свят, коли люди всім миром йдуть прибирати місця спочинку своїх померлих родичів. Внаслідок таких генеральних прибирань поблизу кладовищ часом утворюються цілі сміттєзвалища.
Через те, що немає за цвинтарями контролю, люди хоронять покійників хаотично. Ніхто не дбає про доріжки з твердим покриттям, які б розділяли могили. А це створює певні проблеми, утруднює доступ до місць поховань. Це стосується не лише сільських, а й міських цвинтарів. Особливо характерно таке для центрального кладовища Каменя-Каширського, що на вулиці Шкільній. Оскільки воно вже практично вичерпало свій ресурс і тут відбуваються поховання безладно, то виникають певні проблеми, коли через огородки могил дуже складно труну із покійником донести до викопаної ями. Про це журналісту розповів протоієрей, настоятель Свято-Миколаївського храму міста Каменя-Каширського отець Володимир Мицько. Як альтернативу виходу із ситуації священик пропонує взагалі відмовитися в місті від практики огородження поховань.
— На мою думку, ми маємо якось цивілізовано підійти до вирішення цього питання, — каже отець Володимир. — Ці оградки створюють певні незручності. А що стосується старого кладовища, то, вважаю, слушно буде обговорити із православним духовенством московського патріархату та керівництвом протестантських церков пропозицію про зняття із могил металевих огорож взагалі і донести цю думку до широкого загалу. Демонтовані огорожі можна здати на металобрухт, а виручені кошти використати на благоустрій кладовища чи передбачити на зарплату людині, котра б підтримував тут порядок, визначала місця для поховання.
Як годиться в такій ситуації, ми вирішили поцікавитися, а що думає з даного питання міська влада і чи є можливість створення на базі комунального підприємства міста бюро ритуальних послуг? Заступник міського голови Микола Шворак передусім повідав, що підтримує ідею відмови від загороджування могил.
— Покійників немає від кого городити. Багато хто не городить поховань. Але є й такі, що ставлять оградки. Це особиста справа кожного. А ось щодо комунальної ритуальної служби, то при Камінь-Каширському виробничому житлово-комунальному господарстві є люди, які можуть викопати за потреби могилу. Є і ритуальне покривало.
Створення чогось більшого, на думку Миколи Шворака, принесе лише підприємству збитки, адже для цього треба закупити спецтехніку, обрядову атрибутику, ввести в штат додаткові посади. Та й чи витримає комунальне бюро ритуальних послуг конкуренцію із магазинами ритуальних послуг, які в місті вже діють, та людьми, які надають послуги транспортування покійників? Очевидно, що ні! Адже працівникам комунального підприємства незалежно від того, є дохід чи нема його, зарплату платити треба. А підприємець, який має автомобіль, може дозволити собі займатися й іншими справами.
— Судіть самі, у нас в місті п’ять діючих кладовищ. Якщо закріпити за кожним з них хоч одного працівника, то треба ще знайти гроші, щоб кожному з них платити зарплату. Брати платню за місце під поховання — теж не вихід. У час, коли в людини горе, а міська рада требуватиме з неї ще й плату за місце під могилу померлого родича, то, вибачте, наші люди нас не так зрозуміють. А ось про те, як планомірно відводити місця під поховання, треба подумати. І взагалі, сфера ритуальних послуг — це преференція приватного бізнесу. Ця справа лише у приватних руках найкраще реалізується та є якісною. Принаймні так показує практика цивілізованого світу, — наголосив заступник міського голови.
Олесь Федорович.
