З такою ініціативою звернувся до сільради інвестор, якому готові передати в оренду 70 гектарів землі на 25 років.
Земельними площами, які знаходяться в межах Нуйнівської сільради, почали цікавитися інвестори. Вони хочуть засадити їх ягідниками лохини, яка дуже цінується у країнах Євросоюзу. Якщо цей проект голові сільської ради Віталію Ярощуку таки вдасться втілити у життя, то, крім доходу в казну сільради, також можуть з’явитися нові робочі місця…
Як відродити повноцінне життя села, дати людям роботу? Мабуть, усім, хто приходив до владного керма, боліло це питання. Економічні експерти радять: треба шукати інвесторів, які погодяться вкласти гроші у розвиток конкретної території.
Саме таким шляхом і вирішив піти голова Нуйнівської сільської ради Віталій Ярощук. Він знайшов людей із сусідньої Ковельщини, які погодилися інвестувати у нуйнівські землі з намірами вирощувати на них ягоди лохини, яка дуже цінується у країнах Європи.
— Найцікавіше ж, що у ситуації, коли держава кинула селян на виживання, робочі місця, які колись були, втрачені, а нових ніхто не створює, люди стали забувати про найцінніший їхній скарб, який лежить у них під ногами, залишений у спадок від батьків-прадідів. Маю на увазі землю, — розповідає Віталій Іванович.
— А чому вирішили передати земельні площі приїжджим людям? Хіба в селі мало своїх господарів?
— Біда в тім, що наша сільська молодь не хоче на своїй землі працювати. Молоді люди воліють гнути спину у сусідніх державах, збирати там, наприклад, малину, вишні. Але в своєму селі брати землю, аби організувати якесь подібне фермерське господарство, котре б спеціалізувалося, наприклад, на садівництві, вони не зацікавлені.
— Як ви гадаєте, чому так?
— Щоб мати зиск із землі, треба докласти рук. Успіх приходить потім. А за кордоном платять відразу. Сьогодні нашим людям байдуже на кого працювати, лиш би їм добре платили.
— Ви плануєте віддати в оренду земельні площі сільради. На який саме час?
— Ми виставили на аукціон земельні площі, точніше 70 гектарів хочемо віддати в оренду на 25 років. Така вимога закону. Взагалі в межах нашої сільради є два типи земель: площі пайового фонду і землі сільської ради. Саме землі сільради і передаємо в користування.
— Віталію Івановичу, а як вам вдалося знайти цих інвесторів?
— Ці люди їздили, шукали. Так вони вийшли на мене. Нам вдалося домовитися. У нас з ними була плідна розмова, я побачив їхні серйозні наміри. Тим паче, це серйозні люди, які давно займаються цією справою. Не хочу забігати наперед, але вони хочуть навіть побудувати у нас холодильні приміщення. А це ринки збуту продукції не лише для жителів нашого села, а й сусідніх.
— А як самі селяни ставляться до того, що землю їхнього населеного пункту віддають в оренду?
— Наші жителі не проти таких кроків, бо сподіваються, що у найближчі роки матимуть сезонну роботу, а село отримає шанс для свого розвитку. Взагалі я лише за те, щоб земля працювала на громаду. Ви, певно, бачили, скільки її лежить у районі пусткою, заростає лісосівом. Так неправильно, земельні площі не повинні заростати бур’янами, а приносити громадам користь. Тому для всіх, то має взяти у нашій сільраді землю в оренду, ми завжди відкриті.
— Ви до обрання на посаду сільського голови тривалий час працювали в аграрному секторі. Як ви ставитеся до ідеї скасування мораторію на продаж землі сільськогосподарського призначення?
— Зрозумійте, я однозначно проти цього. Наш селянин має бути повноцінним господарем на своїй землі. Якщо вона піде вільно у продаж, то рано чи пізно наші люди можуть втратити це право. Така політика свідомо кимось прокручується, бо наші люди не хочуть зрозуміти, що земля — вічний капітал, найбільша наша цінність.
Олесь Федорович, село Нуйно.
