Бойові дії на сході України тривають вже майже чотири роки. Щодня позиції наших мужніх оборонців ворог рясно поливає дощем снарядів і мін. В холодних, сирих окопах доводиться їм ховатися від ворожого вогню, стійко зносити всі незгоди та випробування війни. На жаль, тутешня страшна реальність зовсім не нагадує комп’ютерну гру, де можна натиснути кнопку перезавантаження і почати знову. Коли довкола постійно чутно вибухи та панує смерть, бачиш, як твої побратими зазнають поранення чи вмирають на полі бою, головне – не збожеволіти. Та всупереч усьому українські вояки продовжують виконувати накази командирів, укріплюють нові позиції, аби не допустити агресора вглиб країни, безстрашно звільняють окуповані містечка та села Донеччини і Луганщини.
Проте війна – це не лише смерть, а ще й життя. Змучені, знервовані повертаються обпалені бойовищами хлопці до своїх домівок. Здавалося б, нарешті можна забути про пережите жахіття. Та на мирній землі вони знову чують вибухи, підсвідомо пригадуючи те пекло, звідкіля лише завдяки Богу нещодавно вибралися. Адже в більшості своїй місцевий люд ще й досі не второпав, що у такий непростий час використання піротехніки є недоречним. Тож ветерани АТО закликають краян хоча б на період новорічних свят відмовитись від салютів і петард, а зекономлені гроші передати військовим. Зокрема з такою пропозицією виступили представники громадської організації “Побратим”, котра діє на теренах Камінь-Каширського району. За словами заступника голови ради правління ГО “Побратим” Валентина Мельника, для багатьох ветеранів вибухи, що періодично лунають на вулицях наших міст і сіл, асоціюються з війною.
“У перші три місяці після повернення з фронту я сам ледве у вікно не вистрибував, коли чув вибухи. Думаю, всі хлопці мене підтримають”, — розповідав один боєць.
До слова, в багатьох населених пунктах України піротехніка заборонена до завершення антитерористичної операції, діють обмеження і в Камені-Каширському. Вже кілька років тутешня влада не практикує використання салютів і феєрверків під час проведення різного роду святкувань. Чи підтримують такий приклад містяни – покаже час. Нам залишається сподіватися, що почуття патріотизму та громадянська свідомість все ж перевершать над одномоментним бажанням порозважатися і прийдешній Новий рік пройде без канонади за вікном.
Олександр ПРИЙМАК.
