Незалежна громадсько-політична газета

У гості до захисників Вітчизни

с

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Я пишаюся вами, солдати,

І пишатимуся завжди.

Адже так Україну кохати

Серед тисяч зуміли лиш ви!

Ці величні слова лунали для військовослужбовців, військової частини А 1008, яка більше року виконувала бойові завдання в зоні проведення антитерористичної операції в Донецькій та Луганській областях і цієї осені повернулася в пункт постійної дислокації м. Володимир-Волинський.

Працюючи над програмою концерту, дуже хотілося, щоб військові відпочили від сірих армійських буднів і згадали домівку, друзів.

Перетинаючи КПП військової частини, ми вже знали, що цього концерту чекають, бо вартові із заздрістю бурмотіли: «Як нам хочеться на ваш концерт, а ми в наряді».

За українською традицією у гостину до військовослужбовців ми приїхали з хлібом та рушником, що їх надзвичайно розчулило. А коли народний аматорський фольклорний колектив «Нуйнівські співухи» заспівав «Волинь моя, краса моя, земля моя сонячна», то зал почав підспівувати артистам. Кожен виступ аматорів сцени обдаровувався оплесками, військові надзвичайно уважно слухали кожен художній номер, кожне побажання.

І дуже приємно, що після концерту підходили, дякували, а один із військовослужбовців щиро сказав: «Спасибі за те, що хоч мить побував удома, завдяки вам у думках обняв дружину і синів, хоча вони аж за чотириста кілометрів від частини».

Військовослужбовці в свою чергу (просто під час концерту)  подарували нам пісню на вірші Тараса Шевченка «Реве та стогне Дніпр широкий».

Під час концерту витала дивовижна атмосфера в актовій залі: патріотична і водночас по-домашньому родинна, весела і вдумлива, але, головне, вона була справжня, не вимушена, не надумана.

Слухаючи пісні зі словами «Я України син і щиро гордий тим», «України ви сини, ви тепер герої», «Повертай додому, до рідної хати, де тебе чекають батько і мати», «Буде мир над Україною, буде мир і будем ми!», наверталася у мужніх військових скупа чоловіча сльоза.

Звичайно, найбільшою радістю для усіх нас є те, що військовослужбовці повернулись до своїх рідних і близьких. А «Многая літа» співали всі разом з найкращими світлими думками про свої родини, про коханих, про побратимів, про довгоочікуваний мир.

Алла ГЛУЩУК,

директор районного будинку культури.

Фото Андрія ЛІТВІНЧУКА.

 

ПУБЛІКАЦІЇ

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *